Поїздка у Камінне село
Липнева поїздка до Камінного села на Житомирщині
1. Поїздка почалася з міста Олевськ
2. Симпатичне містечко на річці Уборть
3.
4. Вздовж цієї річки ми і стартували
5. Нас порадувала шикарна дорога
6. Яка закінчилася зразу ж за Олевськом:( Назустріч я помітив перших велотуристів!
7. Ба, то не велотуристи, то місцеві:(
8. с. Тепениця. У селах жахлива бруківка! Їхати можна лише піщаним узбіччям
9. За селами ж дорога краща, але теж не ідеальна. Їхати трохи важко
10. с. Артинськ. Знову бруківка! І досі не видно велотуристів:(
11.
12. Цікаві ці ваші села поліські
13. с. Обище
14.
15. Щось проїхало. Дорога жахлива тим, що будь-який транспорт здіймає страшну куряву. Від лісовозів взагалі доводилось завчасно ховатися у лісі. Але й ліси там страшні: метр від дороги і тебе загризають комарі!!
16. Невелике с. Шебедиха, де повертаємо ліворуч на Камінне село
17.
18.
19. с. Рудня-Замисловицька
20. Міст через р. Перга
21. Річки там всі руді. Тому і села Руднями звуться, бо руда там скрізь
22. За селом, проїхавши лісом, починається Камінне село
23. Лишаємо велики на галявині, і йдемо оглядати
24. Камінне село - купа великих каменів у лісі, які нагадують собою сільські хати
25. Там є де полазити!
Моє розчарування - велотуристів по дорозі так і не зустріли. Більше того: у Камінному селі не було жодного туриста! Нікого! Стежки заросли! Тільки якийсь місцевий дядько ходив, збирав чорниці!
26.
27. Черв'ячок:)
28.
29. Хатка ж?
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
Дійсно цікаве місце! Дивно, де ж всі туристи?
38.
39.
40.
Нагулялися добре. Однак не знайшли "слідів Бога" і "хати-церкви". Та ще повернемось!
41. А поки ж нас з села відлякав грім. Пішов дощ.
42. Спроби сховатися від дощу під деревом не закінчилися успіхом, ну ми й поїхали під дощем. Назад їдемо тією ж дорогою.
43. Ми виїхали з дощу. Він виявився дуже локальним, далі все було сухо
44. І лише слід на великах нагадував нам про нього...
45. Автентичні автобуси здіймають ацьку куряву!
46.
Тоді, у липні, ми спокійно проїхали цією дорогою. Зараз все не так.
Між селами Обище, Сущани, Шебедиха (може десь ще) знайшли бурштин.
Тисячі людей, місцевих і приїжджих, день і ніч копають і перекопують ліси у пошуках дорогого каменю. Копають ями до 10 метрів глибиною, у них жеж і гинуть. Деякі за день накопують на мільйони гривень (!). Як накопують, так, буває, і просирають: хто в казино, хто пропиває. Бандюки вимивають бурштин з землі водяними помпами, ще більше руйнуючи ліси. По цій дорозі ходять ті ж неясні бандюки з автоматами, збираючи мзду за в'їзд.
Репортаж звідти 24-го каналу
Думаю, велотуристів вони пропустять без проблем. Але краще фотики/мобілки ховати подалі, ато і їх і вас поб'ють. Були випадки!
47. А ми ж їдемо у напрямку Олевська
48. Олевськ, місток через Уборть. Дорога з Камінного села до Олевська зайняла 2:15, туди стільки ж.
49. Заїжджаємо (звісно ж) у фірмовий магазин Житомирських ласощів. Мммм! Там такі класні батончики! І ціни дуже хороші.
50. І закінчуємо нашу поїздку в Олевську.
Кінець.