АУДІОНОВИНИ "ДЗИГИ" (культурні події у Львові)
ЕтноКлуб, Топій, Дячишин, Кох, Калинець, Антонич, Шевченко, Неборак, Афанасьєва, Трохим, Холодний, Котик...
У Львові створили ЕтноКлуб
З ініціативи мистецького об’єднання «Дзиґа» 16 березня у арт-кав’ярні «Квартира 35» відбулась творча зустріч і концерт з приводу створення ЕтноКлубу, який має об’єднати фольклорних музикантів, дослідників та просто шанувальників фольклору. Людей, які люблять і - відчувають атентичну музику. Взяти участь у акції зголосились гурти «Люди Добрі», «Майстерня пісні», «Бурдон», «Татош Банда». Діяльність ЕтноКлубу передбачає організацію концертів, майстер-класів, сейшенів, обмін досвідом, співпрацю гуртів для підготовки та участі у фестивалях. Ідеологи клубу запевняють, що в основі ЕтноКлубу будуть дослідження та експериментальний креатив на ниві народної музики .
Володимир Топій та його «VITA LONGA-VITA BREVIS»
Володимир Топій 4 березня у арт-кав’ярні «Квартира 35» (по вул. Вірменська, 35, на 2-му поверсі Дзиґи ) представив свою нову виставку живопису під назвою «VITA LONGA-VITA BREVIS». Перефразувавши частину афоризму відомого античного грецького лікаря Гіппократа, митець зробив гострий соціальний проект, у якому старається переконати глядача, наскільки важливою для сучасників є відсутність об’єктивного сприйняття ролі - духовного і тілесного. Тимчасове не може стати вічним.
Юрко Дячишин: проект «Його сни»
Юрко Дячишин Народився у Львові.
Фотографією займається з 2002-го року. У 2004-2007рр. був фотокореспондентом газети “Експрес”. Зараз є незалежним фотографом. Улюблений жанр - Daily Life . Автор 11-ти персональних виставок у Львові, Одесі, Дніпропетровську, Любліні, Кракові, Ярославі та Відні. Учасник більше 150-ти колективних виставок і салонів в Україні та Європі. Переможець і лауреат більше 20-ти фотографічних конкурсів. Живе і працює у Львові. А 5 березня, у галереї «Дзиґа» відбулось відкриття нового проекту Юрка Дячишина - «Його сни» (фотоінсталяції).
«Цинамонові крамниці» Юрія Коха
25 лютого у галереї LvivArt - відкрилась виставка Юрія Коха під назвою «Цинамонові крамниці».
«Цинамонові крамниці» є вже шостою персональною виставкою Юрія Коха у рідному місті. Головні герої представлених робіт - це львівські вулиці, кав’ярні, галереї, крамниці, Перше, що кидається в очі- це професійність і досконалий живописний хист художника, друге- це глибокий, часом іронічний зміст кожної з картин.
(Матеріали підготувала Софія Іванова)
- (подкаст-проект КАБІ.NET):
Ігор Калинець про Антонича
Отже, що ми знаємо про Антонича, фактично знаємо? Пасажі із розділу «Дванадцяти обручів» Юрія Андруховича не враховуються, адже межують з дифамацією. Його, Антонича, досі оприлюднена підкріплена фактами біографія вміщується буквально в межах однієї сторінки. Протягом довшого часу знаковий для нашої 2-ї половини 20 ст. український поет, один з тих, хто свого часу наново відкривали Антонича для загалу, Ігор Калинець, досліджує обставини короткого життя поета.Тарас Шевченко і богема
Зазвичай на кабінетних зустрічах ми говоримо з однією людиною на багато тем. Але цього разу ми зробили навпаки.Єдина тема зустрічі звучала так: «Тарас Шевченко і богема». Стереотипно ми вписуємо Шевченка в рустикальний дискурс і говоримо про нього ледве не як про мученика. В той же час його знайомі з Петербургу радше описували б його як ексцентрика, гульвісу і «тусовщика». Обговорюючи це, Юрій Кучерявий, Віктор Неборак, Остап Сливинський, Мар'яна Кіяновська, Оксана Васьків, Григорій Семенчук, Андрій Саєнко, Тарас Федірко та Юрій Садловський щедро цитували щоденники Шевченка, які містять значно більше, ніж лірика, вказівок на його спосіб життя в петербурзький період: відвідини театрів, візити до знаті, спілкування з артистичними колами.
Подкаст обов’язковий до прослуховування всіма, хто ще не вирвався з полону шкільних штампів.
Наталія Трохим
літературна зустріч із львівською поетесою, перекладачкою Наталією Трохим (пер. Салман Рушді «Опівнічні діти» та ін.), яка запрезентувала українській громадськості литовсько-україно-білорусько-
грузинський альманах «Діємедіс», нещодавно виданий у Литві. Протягом зустрічі п. Наталія прозповіла про пленер поетів, художників та перекладачів у Литві, сам альманах «Діємедіс», та прочитала власноруч перекладені на пленері вірш
Анастасія Афанасьєва
настасія Афанасьєва - російськомовна поетеса з Харкова, перекладачка, психіатр за професією. До «Кабінету» була запрошена з нагоди виходу друком її третьої поетичної збірки «Белые стены». Навідміну він більшості інших зустрічей, на цій було мінімум розмов і максимум віршів - як в оригіналі, російською, так і в українському перекладі Тараса Федірка
Проект Віктора Неборака та Ігоря Котика «Поза очі»: Микола Холодний
- Неборак про своє знайомство з Холодним і причини інтересу до його постаті, читає вірш «Як би то статись тій біді...»;
- місце Холодного в самвидаві та українській літературі загалом;
- Котик читає вірш «Глухонімі»;
- Кучерявий про саркастичність Холодного;
- Неборак читає верлібри «А він сидів і не рухався з місця», «Та він не промовив і слова», «Розмова поета із самим собою», «Кінь у Києві», «Чоловік, що стояв на руках»;
- Котик читає «Дядько має заводи й фабрики»;
- Неборак про соцреалізм і сексотів, читає вірші «Привид», «Повія»,
- Галина Чубай про Холодного й Григорія Чубая;
- Неборак ще раз про особисте знайомство з Холодним, читає різні версії «На стрімкім териконі віддалась ти мені»; «Вона», «Зацьковані цілую п'яти», «Шлях на Київ»; Котик читає «Ми і воно», Неборак - «Хто ми?», «Вірш без початку і кінця», «Новорічна ялинка», «Роздуми на цвинтарі (Грицькові Чубаю)»,
- Галина Чубай про посмертне прийняття Чубая до СПУ
- Неборак читає «Марення на носилках», роздумує про вплив Холодного на наступників.
(матеріали підготував efandy)