Урок історії (повторення пройденого)...
Це події V століття до нашої ери - ті, які настали за поразкою Атен у Пелопонеській війні, яку вони вели зі Спартою 27 років. У 404 році до нашої ери Спарта перемагає і стає єдиною "наддержавою" в тодішньому грецькому світі.
Спарта, як личить переможцю, диктує Атенам свої умови: вони повинні були знищити свої фортеці в Атенах і в порту Піреї, поставити під спартанський контроль свій головний військовий ресурс - знаменитий атенський флот.
В Атенах відбуваються зміни - новий час вимагає нової влади. Змінюється державний устрій Атен. Під неявним контролем Спарти проходять вибори і атенці обирають нову владу - 30 "номофетів", тобто законодавців. Вся влада в Атенах переходить до цієї "колегії тридцяти". Її завдання - провести реформи, розробити новий комплекс законів, на підставі яких Атени могли б почати "нове життя". Номофети говорять про те, що потрібно повернутися до завітів предків ("patrios politeia") і "справжніх цінностей".
І ця колегія починає писати нові закони, взявши за зразок спартанське законодавство. Зрозуміло, чому: до влади прийшли проспартанскі налаштовані люди, контрольовані Спартою. Символом цієї нової атенської "ідеології" став голова колегії тридцяти Критій, який увійшов до історії зі своєю фразою "Спартанське - це все краще".
Але закони ці люди писали недовго. Вони відклали їх в сторону, "на потім", і почали правити безпосередньо - самі, за допомогою прямих своїх указів, без будь-яких виборів та іншого. Атенські вибори обмежилися обранням цієї "тридцятки" - воно було цілком демократичним. Більшість атенців щиро вірили номофетам - вони хотіли нового, кращого, "правильного" життя. Раніше атенська Рада (законодавчі збори Атен) обиралася. Тепер ця Колегія тридцяти стала туди просто призначати "депутатів" з лояльних до них людей. Раніше атенська поліція ("бичоносці") підпорядковувалася цій Раді. Тепер ця колегія своїм указом підпорядкувала її безпосередньо собі. І т. д., і т. п.
Більш того, Критій зі своєю колегією вирішили безпосередньо опертися на Спарту, щоб забезпечити свою безпеку і владу. Критій розташував у Атенах загін спартанців із 700 воїнів і зобов'язав атенських громадян утримувати їх - до тих пір, поки, як він сказав, номофети не "усунуть поганих людей" в Атенах (тобто своїх противників).
Це номофети і стали робити. За повідомленням Арістотеля, Колегія тридцяти стратила близько 1500 осіб, після чого її прозвали в народі "Тридцять тиранів". Причому були страчені не тільки ідейні противники (прихильники колишнього атенського ладу - атенської демократії), але і просто багаті (і тому впливові) люди. Так номофети і своїх можливих суперників усували, і скарбницю свою поповнювали (майно страчених зараховувалося до "доходу держави"). Але ніякої, власне, атенської держави, як і її "доходу", вже не було. Була лише ця колегія тридцяти ("тридцять тиранів").
Як пише Арістотель, ці тридцять стали розпоряджатися і атенськими державою, її скарбницею, як своїми власними, "не зважаючи ні на які постановами, що стосуються державного устрою". Інший філософ, Платон написав про те ж так: "... Тридцять же стали самодержавно керувати всім". Тривало правління цих тридцяти недовго - близько року. Потім спалахнуло повстання і номофети були повалені. В Атенах відновилася атенська демократія.
(джерело)