хроніки Майдану2013: "День другий"... /repost/
Originally posted by smijana at День другий
(коментувати в блозі автора оригінального допису!!!)
Надихаюся тим що читачам мох свідчень про те що відбувається в Києві, вони потрібні. Тому пишу все підряд. :)
Я не дуже так і багато можу розповісти, бо не є таким уже активістом через просту причину: я працюю, відпустку з вересня по січень у нас брати не можна, коли відсутній на роботі, то у автоматичній системі мусиш заповнити заздалегідь своєрідну "заяву" (яку підписує керівництво), де вказані такі причини як ділова поїздка, хвороба чи особисті справи. Вибору "страйк" там, на жаль, немає. :) Кожна відсутність через особисті справи, до речі, мінусується із зарплати відповідно до кількості годин.
Знала що сьогодні на 8му заплановане блокування Кабміну. Але так як я працюю з далеким сходом і в них день починається о нашій 3й ночі, а вже об 11й нікого немає онлайн, мусила приїхати на роботу щоб за годину швидко "загасити пожежі". Після вчорашніх незрозумілих бійок (які перекрили кількістю поранених і жорстокістю побиття ніч на 30 листопада, між іншим.. тактики, млинець..) так було тривожно за тих хто на Майдані лишився ночувати, що після пережитих стресів останніх днів з самого ранку була якась тахикардія перманентна.. тому на питання начальника що трапилося (відмітила відсутність 4 години), мусила частково збрехати що іду до лікаря бо щось серце прихопило. "Переволновались вчера?.." - співчутливо запитав мій начальник. Він у мене хороший. :)
Полікувалася я таблеткою валідолу - як рукою зняло, плюс ще відлягло бо дізналася з нету що ніч минула нормально і надзвичайний стан не ввели.
Нарешті поїхала, як я думала, під Кабмін. Почався сильний дощ.. по дорозі купила 2 плащі: собі і тому кому може знадобиться. Приїхала на Майдан - а там.. барикади. :) Причому, частково, з ялинки. :) По периметру закриті всі підходи (крім підземного, який веде до метро. ..до речі, при великому бажанні можна "напасти" і звідти...
Також стоять намети, на одному червоним олівцем чи фломастером написано "штаб". На деяких - хрести медичні.
Знайшла отвір в сторону Європейської площі (на охороні двоє змерзлих чоловіків.. це знущання - робити революції взимку), направилася типу на Банкову, але з наміром розпитати когось із зустрічних що там і чи не було розгону.. "Наших" легко опізнати по жовто-блакитних стрічках чи подібних знаках. :) Запитала двох літніх жіночок-пенсіонерок, охоче розповіли що машини перекрили рух, що там стоять чоловіки-оборона а жінкам сказали іти сюди, чоловіків потім змінять на варті.
Я подумки поставила плюсик організаторам, і повернулася на площу. Одразу скажу що через оту затію з візитом до лікаря, разів 7 довелося бігати вниз по сходах в перехід щоб відповісти на робочі дзвінки, бо лише в підземці не було чути громогласних "Банду геть!" :)) які явно не почуєш у кардіолога..
Людей о 10:30 було не дуже багато, частина пікетувала. Жіночки-комунальниці не страйкували, а спокійно прибирали територію. Погляньте, які милі революціонерки із зав'язаними стрічками:
Комунальники ж вантажили сміття, якого назбиралося у контейнерах чимало (бо ж у будинку профспілок і їдальня, і готеь, та і людей багато довкола щодня), на трактор. Теж із опізнавально-нашими знаками :)
Трактор, очевидно, там нагорі пропустили.
Час від часу то новини, то грає музика. ОЕ, Бурмаки - найдрайвовіша, зігріває. Назарій Яремчук - про шахтарів.. коли би ще почула. А до речі, нічого так, слова вдалі, хоч музика в стилі отого радянського, несприйняття викликає.
Прийшло трохи лідерів. Яценюк говорив про вдалу блокаду кабміну і що хлопців треба змінити, вони там від 7ї стоять (а вже 11та була.), що буде формуватися колонна. До речі, десь у фейсбуці читала чи десь чула правила вдалого ораторства.. на прикладі промови Ірени Карпи на першому мітингу 100-тисячному Євромайдану. Що має бути кілька тез, гумор, щось таке що запам'ятовується.. забула. Але про гумор - запам'ятала.
Так ось, найвдаліше цим користується Луценко. :)
Наприклад, коли мова йшла про колону, він сказав що Азаров сьогодні так у кабмін і не приїжджав, тому коли будете йти і раптом його по дорозі зустрінете, не забудьте сказати йому на його мові "Азіров, гіть!" :)))
Дрібничка, а веселіше, і не примітивно. нормально. :)
Сказав що за оцінками гугл (зйомка з космосу) у піковий момент нас було вчора 800 тисяч на всіх прилеглих вулицях.
Хочу навести уривок промови Луценка. Можливо, він вже колись її говорив чи писав частково раніше.. але далеко не всі люди ці його думки чули. Він сказав (приблизно, звичайно) майже-дослівно так: "Два роки я розмовляв сам із собою.. аудиторія невелика але критична. В моїй камері можна було зробити три кроки від вікна і назад, я ходив і думав.. Охоронці ставилися до мене добре, - як до військовополоненого. Одного разу я попросив показати мені розстрільну кімнату у підвалах Лук'янівської тюрми. Знаєте, вона давно недіюча, але там і досі підлога масна від крові. Коли мене вели назад у камеру, назустріч мені проходив чоловік на милицях. Я тільки через 10 кроків зрозумів що це був Валерій Іващенко, якого довели до такого стану (колишній в.о. міністра оборони), відштовхнув охорону, підбіг до нього, обійняв, сказав потрібні слова... а потім в камері довго думав про те, що якби навіть знести ту Лук'янівку і побудувати на її місці щось інше, то там би не вийшло нічого хорошого.. бо там страшний фундамент. І ті самі будівлі в яких у нас уряд - кабмін, і інші, це стращні будівлі.. там 4 поверхи уверх і 4 вниз, де розстрілювали людей.. це ті самі будинки, тільки фасади перефарбовані у жовто-блакитний колір. І нічого на тих фундаментах не побудуєш.. потрібно міняти ВСЕ. Тоді у 2004 ми чекали Месію, який прийде і все вирішиться, думали що замінимо верхівку і все стане добре.. але потрібно міняти все, від гори до низу. "
Це серединка промови, без початку і кінцівки. Але порівняно із тим "триголовцем" як його вже охрестили, це такі глибоко-правдиві слова, що їм неможливо не вірити.. (правда, і Ющенко колись теж вмів сказати проникливо і щиро, але до діла не дійшло..) Я переконана що Луценко тюрма добряче змінила. І мені чомусь здається що він уже зі всіма розрахувався, і ні перед ким не зобов'язаний нічого, тому він (принаймні так виглядає) - якось по-особливому вільний.
Де б він не був у новому (я сподіваюся і впевнена!) уряді, є велика ймовірність що він щось зробить хороше на своєму місці.
А, ще він казав про людей.. дякував що прийшли і казав: "Ви вже не такі як були у 2004му. Ви вже більш критичні, нечасто аплодуєте, ".. (далі забула :) щось позитивне і перспективне - через те що люди змінилися. І це правда. Він молодець, він каже ПРАВДУ.
Поки говорив Луценко, виглянуло сонце, до речі. Потім заховалося і вже до вечора було оте "штормове попередження".. кожний порив скаженого вітру тепер примушує думати як там вони, ті хто стоять.
Людей стало більшати.
Потім я вирішила передати ті плащі кудись у пункт збору (заодно подивитися що там і як), з другої спроби розпитати де це, мені показали на будинок Профспілок.
На вході двоє досить вузьких дверей. Люди заходять лише в одні. Біля них стоїть громадський охоронець, керує рухом (ті хто виходять, мають проходити через бокову загорожку, щоб не створювати натовп). Видно, вже з'явилося багато приїжджих, не звиклих до натовпу і правил руху в ньому.. :) поки заходять знадвору, у тих хто стоїть і чекає щоб вийти, виривається емоційне "Та дайте ж вийти!". Зрештою пристосувалися проходити туди-сюди у профіль. :) Хтось із невеличкої черги "на вихід" всередині спробував вийти через сусідні двері, але його зупинили хлопець і дівчина у куртках із символікою Батьківщини. "Не можна, це дипломатичні двері".
А що, правильно. В разі необхідності терміново занести-винести речі чи щоб зайшли координатори-організатори, треба щоб все було швидко а не потрапити у "корок". А проте смішно.. бо стихія, коли намагається упорядкуватися, приходить до того ж висновку що і влада: спец-двері. Да, не народні, а спеціальні - і нікуди не дінешся, бо так влаштоване все що організоване і мусить швидко діяти.
Всередині збоку у скляній "каптьорці" скучає охоронець (вже справжній), у його будці повно якихось чужих дядьків.. гг:))) а також повно людей як у мурашнику всюди. Стоїть черга до ліфта, справа мабуть - в туалет.
Посередині столик, за ним - жіночка-пенсіонерка, поряд ще одна. До речі, у цьому ролику нижче жіночка вже інша, значить, міняються позмінно.
http://podrobnosti.ua/videoarchive/2013/12/02/6795.html
У жіночки на столі з одного боку стосик вовняних плетених шапок (не нових, очевидно, але акуратних) і пальчаток чоловічих, спитала куди можна здати плащ для тих хто під кабміном, може дощ буде - каже що сюди. Запитала де можна грошову допомогу залишити - на виході збоку скринька.
На виході на вулиці якраз стояла жіночка із бутербродами на таці, закликала: хто хоче їсти, є бутерброди! з ікрою і з сиром. "А можна з ікрою і сиром?" - спитав якийсь гурман. "А чого ж не можна, можна!" - привітно відповідала жіночка.
Біля скляної скрині стояли молода жінка і чоловік. Якась жінка що теж підійшла зі мною, питала чи бачили вони що по наметовому містечку ходять зі скриньками і збирають.. та каже "я не знаю.. мені казали що хочуть допомогти і зараз принесуть. я за цю (показує) головою відповідаю, а ті - не знаю" На що жінка сказала що, мовляв, вже із сцени навіть лунало гнати в шию всіх хто ходить і збирає гроші, що скриня є лише одна.
Ще коли стояла і слухала виступи-оголошення, чула що студентам і їх студентському штабу виділили місце під глобусом. І бачила як студент на простому білому папері написав кульковою ручкою (забула що але перше "студентський" ) і скотчем наклеїв на скло, під яким зберегли шматок невитертої колони із написами часів революції 2004го року. Так як у мене залишалося всього півгодини, я вирішила підійти до того місця, може вдасться від самих студентів щось почути про постраждалих, передати їм якусь матеріальну допомогу.
Під колоною сидів студент із ноутом навпочіпки, четверо стояли колом, один із них казав- почула: "..нам потрібно 10 надійних людей, які готові прийти під стіни суду підтримати, ти зможеш?.. тоді давай я запишу номер.." Обмінювалися телефонами. Я почекала, запитала чи можна передати кошти на адвокатів, на лікування - але хлопці не знали прямих контактів. Координуються через соціальні мережі, якусь сторінку.
Тут підійшла жіночка, що "принесла студентам ковдру" (класна ковдра, вовняна, тепла, краєм ока бачила крізь кульок), питала де їх штаб. Десь у тих наметах - показали рукою. Я запропонувала піти удвох, бо і у мене був інтерес може щось дізнатися.
Крізь щілину одного намету визирають чоботи когось сплячого на ковдрі.. біля іншого хотіла запитати куди нам іти, але зупинилася, чекаю поки дядечко договорить з хлопцем.. бачу що у хлопця в руках клаптик паперу із намальованими так-сяк прямокутничками, він каже йому: "я складаю план наметового містечка.. .. "
Пішли далі, питали-питали - немає студентського штабу. Кажу - давайте підемо до них і нехай нас проведуть, бо ми ще довго будемо шукати.
Там вже частково інші студенти. Один каже що спитайте в коменданта, інший каже що коменданта немає, і намету очевидно ще немає.. - Що ж ви так неорганізовано? - трохи невдоволено каже жінка. Хлопець з ноутом відповідає: Та ми ще й самі нічого не знали донедавна.. вчора прийшли з наметом на мітинг, але ж ніхто не знав що робити. Ми до 3ї ночі були, а потім стало страшно.. то ми дівчат відправили додому, а самі почали будувати ці барикади щоб не почуватися такими незахищеними. Оце нам виділили місце. то ми до вечора вже зробимо штаб.
- ну то ми тоді прийдемо пізніше, правда ж? - кажу до жіночки.
На тому і погодилися.
Ще розпитувала того хлопця про постраждалих.. кажу - якщо Ви там спілкуєтеся десь разом, координуєте дії, то спробуйте якось вийти на них, щоб адресно кожному можна було передати гроші на лікування, чи на адвоката
- у ниї є адвокати-волонтери
- та я знаю. але мало що, може їх допомоги на всіх не вистачить..
А в новинах сьогодні бачила що біля тих колон вже збирають і записують свідчення очевидців. Молодці. :)
Біля переходу метро на сходах стоїть дядько якийсь і чую говорить в мобілку: "Тут всьо є.. і чай, і кофе наливають, і годують.. тільки шо горілки не наливають. ..ну може кому і наливають".. - я на нього так глипнула озадачено..
Мда.. :) ну і куди дінешся від несвідомих елементів..
А ще вранці у натовпі бачила напевне тітушок, хоч і без масок, в чорному і такі.. зеківські точно. бандитські морди - не в смислі товщини.. бррр. І да- в кросівках, як пишуть у пам'ятках. хоча не факт.. молодь теж часто у кросівках і без шапок, типу Африка надворі. :)
От і вона - студенти. Прийшли і кричать "Студентський Страйк!Студентський Страйк!"
Перші - з харчового, здається. Другі на тому боці вулиці - навіть не знаю вже звідки.. :)
Хай невміло, трохи сумбурно, але самоорганізація і організація людей триває.
Шкода тільки що Яценюк постійно про ту свою Юлю.. та врешті-решт, виграєте вибори - випустите. Але ж певно амбіційна пані хоче сама бути президентом.. тому майже ніхто таких слів як Луценко про люстрацію влади не каже. А це ж фактично головне.. бо хто б не переміг - без люстрації все легко поверне на старе.
Та і не люблять її.. як сказала та жіночка із ковдрою: "Ясно що Юлі волю.. але між нами кажучи вона таки воровка".
Коли ми йшли вчора, стояли, повелася дискусія про те "що далі", мене гаряче підтримали сусіди по натовпу, так би мовити, у тому що після будь-якої перемоги до влади треба приходити і під вікнами її скандувати і нагадувати те, про що домовлялися. Не розслаблятися а перевіряти "домашнє завдання".
І я намірена це робити в разі перемоги. В яку так хочеться вірити.