... спочатку про
двоїну... <<<===
тут важливо зазначити, що, як пише Вікі, "... окрім української, цю граматичну категорію зберегли серед слов'янських лише
словенська,
нижньолужицька та
верхньолужицька мови... Приклади двоїни в українській мові - чисельник «двісті» (з давнього «двѣ стѣ» - дві сотні=сті), дві руці́, дві нозі́, дві теля́ті (інші приклади див. вище статтю у Вікі)...
... У
польській мові двоїна вийшла з ужитку в
XV ст., залишившися лише в декількох сталих виразах (
пол. Mądrej głowie dość dwie słowie - «Мудрій голові і двох слів досить», замість нормативного
пол. Mądrej głowie dość dwa słowa)...
У російській, як і у англійській, двоїна відсутня.
Далі -
цікава стаття <<<===
... в якій, йдеться про те, що 243 дитини у віці від двох до чотирьох років, чиїми рідними мовами є англійська (яка не має двоїни) і словенська та арабська (які мають категорію двоїни), брали участь у наступному дослідженні...
Дітям пропонувалося виконати кілька завдань:
1) порахувати від 1 до максимальної відомої дитині цифри;
2) сказати, скільки предметів зображено на картинці ( наприклад, «чотири» ),
3) те ж саме, що й у 2), але вже використовуючи назву предмета («чотири м'ячі»). Це робилося тому, що
іменник у двоїні має форму, відмінну від форми однини чи множини.
Результати дослідження виявилися наступними.
Перше завдання виявило, що діти, які володіють словенською та арабською мовами (котрі містять двоїну), не показали знання більшої кількості цифр після одиниці в порівнянні з носіями англійської мови.
Однак другий і третій експерименти таки виявили взаємозв'язок між наявністю в мові категорії двоїни і розумінням дитиною числа «два». Правильно визначити наявність саме двох предметів на картинці змогли 49% словенців і 41% арабів, серед англомовних дітей зробити це змогли лише 11 %. При тому подібне співвідношення було виявлено у кожній віковій групі.
Третій дослід, коли учасників просили назвати не просто кількість предметів, а дати їм назву, показав, що 92 % дітей вірно використало форму іменників. А якщо порівнювати результати третього і другого експериментів, то таке порівняння показує, що, найчастіше, навіть не знаючи числа «два», дитина правильно вибирає форму іменника .
Щоб переконатися в цьому, науковці порівняли результати свого дослідження з підсумками подібного експерименту, що проводився китайськими і японськими дослідниками (у їхніх мовах немає граматичної категорії числа). Лише 11 % китайських і 9% японських дітей у віці двох-чотирьох років продемонстрували розуміння числа «два ».
Таким чином, на підставі цих досліджень науковці стверджують, що хоча наявність у мові форми двоїни ніяк не відбивається на здатності дитини освоювати рахунок вцілому, проте має безпосередній вплив на розуміння числа «два»... )