(
джерело)
Як ми сприймаємо час, так ми сприймає і рух... або навпаки... як би там не було, окрім фізичного аспекту теми часу існує також аспект біологічний...
Цікава стаття на ту тему <<<===
Цитата:
"... Існує параметр - критична частота злиття миготіння ( КЧЗМ ) . Коли ми бачимо мерехтіння світла з частотою нижче КЧЗМ , ми бачимо спалахи . Але коли частота вище критичної, спалахи зливаються , і ми бачимо рівномірне світло . Саме ця частота визначає для нас швидкість сприйняття часу...
Чим менший розмір тварини, тим для неї виглядають повільнішими рухи навколишнього світу .
... у собак КЧЗМ в два рази вища, ніж у людей , тому вони не цікавляться телевізором : замість рухомих картин вони бачуть на екрані безладне сповільнене мелькання.
У мух критична частота в 6,8 рази вища, ніж у людини, світ для них рухається в чотири рази повільніше, ніж для нас, тому вони з легкістю уникають удару газетою...
«Це накладає й додаткові вимоги до мозку , - говорить один з учасників дослідження професор Грем Ракстон з Університету Сент- Ендрюса . - Якщо око комахи сприймає більше сигналів в секунду, ніж людське око , то й мозок повинен встигати обробляти всі ці сигнали. Муха, звичайно, не великий мислитель , але вона дуже швидко може приймати правильні рішення».
У великих тварин КЧЗМ нижча, ніж у людей. Так, у шкірястої морської черепахи, чудовиська, вага якого доходить мало не до тонни, вона нижча в 2,7 рази - світ для неї занадто швидкий. Чорносіра акула має типові акулячі розміри і теж бачить світ більш швидким, її КЧЗМ в 2,2 рази нижча людської...
Але оскільки ця критична частота визначається не тільки розміром, але й багатьма іншими факторами, залежність від розміру - не пряма. Кішки, наприклад, як правило, за розміром менші від собак, але сприйняття часу у них майже людське, їх КЧЗМ всього в 1,4 рази перевищує людську.
Є в тваринному світі і винятки. Так, тигровий жук (або жук-скакун), відомий своєю здатністю швидко бігати, має дуже маленьку частоту сприйняття, тому під час бігу він сліпне і змушений постійно зупинятися, щоб зрозуміти, куди це він потрапив...
Інша дивна істота - риба-меч . У звичайному стані її око сприймає в п'ять разів менше зорової інформації, ніж око людини, проте у момент полювання все змінюється - вона немов « розігріває » свої очі , і її КЧЗМ стає майже рівна людській .
Люди теж не можуть похвалитися однаковим сприйняттям часу, ми теж бачимо світ трошки по -різному.
По-перше , тут працює правило розміру: маленька дитина отримує більше зорової інформації, ніж доросла людина, світ для нього повільніший. По-друге, КЧЗМ змінюється у нас з віком, у літніх вона нижча, ніж у молодих дорослих людей.
І, нарешті, люди теж можуть, подібно рибі - мечу, хоча і не в таких масштабах, « розігрівати » свої очі, коли того вимагає швидкоплинна обстановка: наприклад, це відбувається з футбольними або хокейними воротарями чи з гонщиками «Формули 1».
« Наша здатність обробляти зорову інформацію , - стверджує інший учасник дослідження, професор Ендрю Джексон з Трініті Коледжу - обмежується швидко мінливими умовами, що виникають при водінні машини або літака. Якщо нам знадобиться орієнтуватися в більш швидкому світі, то доведеться вдатися до допомоги комп'ютера або розширювати можливості нашого зору за допомогою спеціальних ліків або імплантатів »...