Карпати видно зі Львова - чи це можливо?...
Отож, недавно я в одному свому дописі з подачі мшф almukantar перепостив допис іншого мшф ssergij86 at гори Карпати зі Львова - частина 4, в якому той ділиться з читачами радісною новиною про те, що з гори Високий Замок (і не тільки з неї) у м. Львів у добру погоду можна побачити вершини першого пасма Карпат, що віддалені приблизно на 100 км.
Мене, як і багатьох інших читачів того допису, як зрештою і самого автора оригінального допису мшф ssergij86, той факт застав дещо зненацька, якось воно "не вірилося"... В оригінальному дописі мшф ssergij86 розповідає, як він під впливом початкового допису блогера sheffchuk заходився шукати інші високі точки у Львові, з яких отримав аналогічні фотографії, а також знайшов цікавий сайт, в якому можна задати своє положення на карті, напрямок зору, і сайт показує весь ланшафт з підписом вершин та їх висот і відстаней до них (саме з його допомогою були підписані вершини Карпат, які видно зі Львова).
Так от, мушу визнати, що, прочитавши той матеріал, я одразу полінувався зробити звичайну "прикидку на око", яка могла б розсіяти всі сумніви і стати переконливим аргументом для будь-кого, хто, як і я сам, оті початкові сумніви мав...
Але ось знайшовся момент часу, і я таки спромігся "порахувати на пальцях"... Задачка під силу всякому школяреві, що освоїв основи геометрії прямокутного трикутника... Нехай наша гора Парашка (реальна висота якої 1171м над рівнем моря, а віддаль з Високого Замку до якої приблизно 102 км) - то вертикальний катет деякого прямокутного трикутника, що коротший від горизонтального катета приблизно в 100 разів... Якщо другий катет має довжину 10 см, тоді перший - 0.1см. Кут між гіпотенузою такого прямокутного трикутника та його більшим катетом і покаже нам приблизні кутові розміри гори Парашка з Високого Замку у Львові. Нескладно порахувати, що той кут приблизно рівний 0.55 градуса, тобто орієнтовно десь біля 30 кутових мінут.
Наступне важливе питання - з чим би порівняти оті 30 кутових мінут на небі?
Якщо хто не володіє потрібною інформацією з набору ерудита, тоді варто і корисно діяти від протилежного.
Які основні природні орієнтири на небі?... правильно, Сонце і Місяць. Дивимось у гугл, якими є їхні кутові розміри (можливо, частина читачів згадає, що при сонячному затемненні Місяць перекриває Сонце "один до одного", так що залишається видно сонячну корону... отже, їхні кутові розміри приблизно однакові...)... то які ж вони?... заглядаємо і бачимо: середній видимий діаметр Місяця дорівнює 31'05 "(внаслідок еліптичності місячної орбіти кутовий розмір змінюється від 29'24" до 33'40 "). Середній видимий діаметр Сонця - 31'59 "(змінюється від 31'27" до 32'31 ").
Таким чином ми приходимо до висновку, що кутовий розмір гірського пасма (виділеного світлою полосою) на отій фотографії
мав би приблизно відповідати кутовому розміру Місяця або Сонця на небесній сфері (див. також тему "Ілюзія Місяця")...
На жаль, на небосхилі, зображеному на фотографії, котра вище, не видно ані Сонця, ані Місяця. Прийшлося пошукати в інтернеті фотогрфію з подібним ракусом:
Оскільки наведені вище міркування - то елементарна "прикидка на око", що "таке - можливо", то наведена вище наступна світлина, зроблена кимось колись у Владивостоці, практично підтверджує такий висновок (діаметр місячної плями на нижній фотці приблизно рівний висоті пасма гір в області Парашки на світлій полосі з верхньої)... :)
Отож... ще раз дякую всім - і тим, хто спричинився до тої теми, і тим, хто цікавився - за прикладені зусилля, щоб ту тему висвітлити, пояснити і зрозуміти... Особисто я отримав від неї належне естетичне задоволення...)