«Цієї війни не могло не бути»...
...
Цитата:
"... ці історичні події прийнято називати «Волинська різня», «українсько-польський конфлікт». А чому Ви даєте визначення «Друга українсько-польська війна»?
Конфлікт може бути дипломатичний, економічний, політичний чи інший. А війна - це бажання кожної з сторін збройним шляхом вирішити свої проблеми. Також, я вважаю цю війну другою, бо перша війна в історії України і Польщі у ХХ столітті сталася у 1918-1919 роки.
Тоді воювали новопосталі Західно-Українська республіка (ЗУНР) і Друга Річ Посполита. Українці у цій війні програли, але це не означало, що вони заспокоїлися і не збиралися більше піднімати голову за свою незалежність. Війна, яка закінчила у 1919 році не вирішила жодних проблем.
У міжвоєнний період, між поляками й українцями склалися напружені стосунки. Останні, хоч і були подолані, продовжували боротьбу. Тоді на західноукраїнських землях виникає Українська військова організація (УВО), а пізніше і Організація українських націоналістів (ОУН). У 1930-х роках почався особливий наступ на культуру та релігію, з’явилися табори для політичних в’язнів тощо.
Коли у 1939 році спалахнула Друга світова війна, ця взаємна неприязнь між українцями й поляками почала зростати. І у 1942 році на Холмщині вона вибухнула в ті події, які я називаю Другою українсько-польською війною.
А чому «українсько-польська війна», якщо на той час не було ні Польщі, ні України?
Справді, це була війна не держав і не регулярних армій. Головними суб’єктами цієї війни були підпільні польський і український національні рухи, які мали взаємно виключні цілі.
З одного боку - УПА, яка боролася за незалежність Української держави, а з другого - Армія крайова, яка основою своєї політики вважала відновлення кордонів до 1939 року. Це була основа польської політики, вони не могли від неї відмовитися, бо такими їх визнавала Британія, такими їх визнавала Франція. Якби поляки поступилися українськими територіями, то втратили б як внутрішню, так і зовнішню підтримку. Відповідно, з українцями вони говорили: «Ви за Збруч, і ми - союзники».
Чи могли українці на таке погодитися? Очевидно, що не могли, тому що мова йшла про українські території, про величезну кількість українського населення, мова йшла про ті краї, на який існував повстанський рух. Як собі можна уявити історію УПА без Волині, без Галичини? Попри те, що відбувалися переговори, АК і УПА в принципі не могли дійти згоди. Отже, ця війна мала вирішити чиєю буде ця земля. Особливо це питання загострилося, коли стало зрозуміло, що німці відступають, а послаблений СРСР міг розвалитися і перевагу здобуде той, хто першим зуміє тут утвердитися...
весь текст статті <<<===
почерпнуто з джерела <<<---
...
попереднє до теми:
http://lvivil.livejournal.com/241281.html
http://lvivil.livejournal.com/239435.html