історичне: Московська філія Київської Русі ( п е р е п о с т )
Дивуюся, коли трапляється хтось, хто ще не читав Бєліньського... Отож:
Originally posted by es_kander at Московська філія Київської Русі
Одним з наріжних каменів на якому будується московська історія , є міф про Київську Русь як колиску "трьох братніх народів"
що дає їм підставу стверджувати про начебто слов’янське походження московитів.
Отже настав час припинити брехливі балачки кацапів про так звану "Московську Русь" .
Звернемося до книги відомого російського археолога Уварова "Меряне и их быт по курганным раскопкам"
розкопавши в споконвічній мерянській землі тисячі могильних курганів, граф О. С. Уваров не виявив жодної київської монети. Хоча ми знаємо, що в Києві ще за часів великого князя Володимира Святого (980- 1015) чеканили срібні монети. Навіть візантійських монет на всій мерянській землі виявлено лише три. Тобто і візантійські монети через Київ не потрапляли в
мерянську землю, хоча зв’язки Києва з Візантією в IX-XII століттях були дуже інтенсивні. Подумайте, чи не дивно немає ні єдиної монети київської!
І це в ті часи, коли, відповідно до великоросійської міфології, мерянська земля була повністю заселена слов'янами, що прийшли з Київського князівства, і складала разом із Києвом єдину державу.
Тут ми зустрічаємося з найбільшою історичною "чорною дірою". Російські так звані "професори історії" завжди мовчанкою обходили подібні парадокси своєї історії.
До речі, ось як О. С. Уваров пояснив відсутність у мерянській землі візантійських монет:
"...Ми мусимо взагалі зазначити, що, судячи з незначного числа знайдених візантійських монет і з незначної порівняно кількості предметів візантійського виробництва. Меряни не мали прямих торговельних зносин із Грецією... Іншим способом ми не можемо пояснити, що знайдено лише три візантійські монети, тоді як східних і західних найшлося більше трьох сотень" [4, с. 88].
Російські історики, запускаючи "доважок брехні", пояснювали практично все. Однак мені здається, що навіть вони неспроможні пояснити цей незаперечний факт своєї історії: немає в могилах мерян IX-XVI століть жодної київської монети! А ми "трубимо" про єдність київської і мерянської земель із далекого IX століття!
Чи не смішно?
Дотримуючись логіки великого археолога О. С. Уварова, ми маємо підстави розвинути його думку: відсутність монет Київського князівства свідчить про незаперечну відсутність зносин, як торговельних, так і політичних, між Великим князівством Київським і мерянською землею в XIII століттях. Справді, інакше ми це явище пояснити не можемо.
Гадаю, ми маємо підстави зробити подібний висновок. Позаяк граф О. С. Уваров цілковито проігнорував очевидний факт. Як його ігнорували й десятки інших російських істориків.
Настав час припинити брехливі балачки при "московську філію Київської Русі”. Її ніколи не існувало.
Не будемо зупинятися на всіх "доважках брехні", виявлених у книзі археолога О. С. Уварова. Відзначимо лише доволі істотні, з якими нам доведеться стикатися в процесі досліджень.
Про дрібні "фоли" говорити не станемо. Позаяк російська історія без них ніколи не обходилася. Отже, перший "доважок брехні" - твердження О. С. Уварова, нібито арабські історики Ібн-Фадлан та Ібн-Даст не розрізняли київських слов'ян від мерян "Залешанской землі". Цей відвертий "доважок брехні" дозволив О. С. Уварову автоматично перенести твердження давніх арабських істориків (і не лише їх), мовлені на адресу русів-слов’ян, на племена фінського етносу. Слід гадати, що цей "доважок брехні" походив із його концепції походження Московії, Для О. С. Уварова подібний "національний дріб’язок" не мав істотного значення, тому що, згідно з його "теорією", все історично цінне в Московію принесли Нормани (Варяги).
Наступний істотний доважок брехні", запущений ученим у свою книгу. - так зване "ближнє сусідство на західному рубежі мері з вятичами, кривичами і словенами”. Ми ведемо мову про ключові, істотні доважки брехні" в книзі археолога. Не маємо права замовчувати цю облуду російської історії, яку О. С. Уваров запозичив, не піддавши глибокому аналізу.
Отже, поговоримо про перший "доважок брехні". Археолог О. С. Уваров пише:
"Ми маємо свідчення арабських письменників X століття про те, що Руси приходили в Булгари для торгівлі: тут мусимо лише зауважити, що під ім'ям Русів або руських купців арабські письменники, імовірно, розуміли всіх осіб, не розрізняючи народностей, які приходили до них з північно-західних місцевостей, населених або слов'янськими, або іншими племенами. Таким чином, напевно, і Мерян... сприймали араби за справжніх русів" 14. с. 75].
Як бачимо, облуда в російську історичну науку запущена ґрунтовно, на довгі роки. Сподівалися - навічно. І навіть невтямки О. С. Уварову, що меряни, будучи плем’ям фінського етносу, відрізнялися від слов'ян, хоч київських, хоч новгородських, не лише зовнішніми рисами обличчя й будовою тіла, а головне - мовою. І тут відмінності між ними досить істотні. Тому будь-який купець або сам розмовляв мерянською (фінською) мовою, або залучав мерянського перекладача. За мовою можна було поплутати мерю з весю, мордвою або муромою, але не зі слов’янами.
Ця облуда очевидна й нетямущому.
Розкопав граф О. С. Уваров тисячі могильних курганів; виявив у них більше двох тисяч монет, у тому числі більше трьохсот, що відносяться до IX--XII століть; не виявив ні єдиної київської монети за більше ніж і шестисотлітній період мерянській землі (з 980 до 1580 року) - і мов заціпило. Навіть єдиним словом не згадав! Навіщо?!
Країна Моксель, або Московія. Книга друга