... українській назві місяця "березень" фонетично і семантично відповідає литовська назва
birželis [біржЯліс] (утворена від
beržas [ бЯржас] - береза.
...однак календарно литовський "біржЯліс - березень " відповідає українському червню...
... українському ж березню у литовців календарно відповідає місяць "
kovas", утворений або від від"
kovas" (= "грач" - птах, що повертався з вирію саме в ту пору і тому став символом цього місяця, або від "
kOva" [ боротьба ] (початок зміни сезону, кліматичні зміни асоціюються, як боротьба весни із зимою)...
...отож, бачимо, що назві українського першого весняного місяця відповідає литовська назва першого літнього місяця. Перше, що спадає на думку при спробі пояснити наявну часову різницю - то відповідна різниця кліматичних умов. Назви місяців виникли не сьогодні і не вчора. Питання про те, коли вони виникли - цікаве. Всередньому реальна весна - оживання природи, озеленіння і цвітіння - в Литву приходить десь на місяць-півтора пізніше, ніж в Україну на широті Києва. А в достатньо давні постльодовикові часи, коли клімат загалом був холоднішим, період такої затримки міг бути більшим і , можливо, досягати двох-трьох місяців. Тоді це могло б пояснювати спостережуваний зсув назви "березень" у часі...
Цікаво подивитись і дещо ширше. Українське слово "літо" в перекладі литовською -
vАsara. Яке, в свою чергу, фонетично споріднене з українським "весна" (на основі відповідності VAS - ВЕС)... Тобто бачимо, що назві післязимового періоу, який в нас зветься "весна", у литоців відповідає поняття "літо". Зауважуємо ту саму залежність: на скільки в різних георгафічних регіонах зсунуті відповідні кліматичні умови - приблизно на стільки зсунуті і фонетично-семантично-споріднені назви пір року.
Сама ж весна у литовців називається
pavasaris, що буквало означає "під-, перед- літом"...
Ну й для загальності варто додати ще:
осінь (укр.) -
ruduo (лит.) [raudonis - багрянець, рум"яненць, червоність, близько до укр. "рудий"].зима (укр.) - žiema [жЄма]...
Ще пару слів про назви пір року: весна, осінь. Яке їх походження,етимологія?
Спочатку, не маючи жодних ілюзій), заглянемо
"до Фасмера"...
В випадку цих слів в мене особливих претензій і нема. Але зауважу, що важко не зауважити прихованої подібності назв тих двох пір року, про що у Фасмера взагалі не говориться.
Отож: маємо весна - осінь, трансформуємо дещо у весінь-восінь, або весана - восана... доволі близько... якщо то справді так могло би бути, то маємо якусь цікаву симетрію назв пір року по обидві сторони від літа...)
... якщо по Фасмеру, то читаємо, що у випадку "осені" пояснення грунтується на грецьких і готських "жатві-урожаї", весна ж йде від іншої якоїсь етимологічної вітки...
але ото "весінь-восінь" засіло у думках і поки що сидить... )
може щось і придумається...
не довіряю я всім тим фасмерам...)