Про червоний Land Rover
Ще трохи із власних велокур'єрських спостережень.
Сьогоднішній випадок взагалі потішив(про нього згодом)
Чомусь слово "ровер", "вело", "велосипед", у нашому соціумі якесь таке наче мало того, що іншомовне, так разом із тим його ніхто вголос не вимовляв, ніколи не чув і сам в дитинстві ніколи не катався на ньому, а про "велодоставку" і "велокур'єра" я взагалі мовчу, це з розряду американські фільми, а ще цікаво , що люди при отриманні таки хочуть десь розписатись))), мабуть в цей момент згадують, що дійсно у одному з фільмів таке бачили.
Навіть у букварику на букву "В" - велосипед!
Лю-ди-и-и!!!Велосипед це так само, як хліб, машина, макдональдз, інтернет, вконтакти....Осінню, в дощ і зимою - це все так само, повірте (хліб не перестає бути хлібом, машина - машиною, вконтакти - контактами).
Часто доводиться волочити байк (байк - це той же ж ровер, що на букву "В") кудись по сходовій клітці, їхати з ним у ліфті і неодноразово бувають такі ситуації, йдуть люди, щось міжсобою говорять, інтенсивно обговорють і тут раптом чувак з ровером і все - гробова тиша, мало того що чувак з ровером, він ще й у велоформі, це взагалі виніс мозгів, ніфіга собі там же ж +3 градуси і крапає дощ - і це все людей заганяє у стан штупору, до поки вони не вийдуть з підїзду, офісу...а потім діляться враженнями.
Особисто мене це аніскілечки не зачіпає, ба навіть веселить. Займаючись велоспортом починаючи з 2000 року усі ці тикання пальцями, якісь жарти і насмішки, погляди як на інопланетянина - все це як реклама в інтернеті - відсікається автоматично.
Одного разу, аналогічна ситуація із сходовою кліткою, йде чоловік і дві жінки, як завжди гробова тиша, і тут він каже до них - та дівчата, та це ж всього навсього ровер! БРАВО, я щітаю)).
Люди, та будьте нормальними, у кожного своя уні чи форма, футболіст, плавець, тенісист, механік із СТО за кутком, двірник ЛКП вранці у вас за вікном, навіть прибиральниця у вас в офісі і та мабуть у халаті.
Які велодоріжки, яка інфраструктура, парковки і тд. Це все згодом, коли не буде цієї тиші, коли будуть усміхатись, бо ти на ровері. бо ти не везеш свою задницю спочатку з дому на ліфті на перший поверх, потім у своєму авто до офісу, а там не дай бог теж ліфт, признайтесь! ви ж їздите ліфтом на перший поверх, )))я і так це знаю. А в той час ваша кров і лімфа моглиб кілька раз прокачатись по колу!!!
Тоді, коли буде повага з боку водіїв, які таки далі везуть свої задниці, причому в сухості і теплі, коли падає дощ і трохи ближче до нуля, коли вони пропускатимуть БО ТИ ЇДЕШ РОВЕРОМ, а не прижиматимуть, бо як це так в мене крута тачка і я повзу у цьому корку, і ти не спішись.
Власне, я хотів написати про сьогоднішній випадок.
Маю передати пакет документів, у визначений час у визначеному місці, по телефону домовляємось, кажу, що я велокур'єр, я буду на ровері у червоному, ви мене побачите(Яскраво червоні велоштани і така ж велокофта), водій каже, що він на білій тойоті. Ок, домовились.
Чекаю.Чекаю, бачу їде тойота, їде біла, ловлю погляд водія, дивлюсь збавляє швидкість, наче буде зупинятись і тут бац, включає знак повороту бере лівіше і поїхав далі, передумав.
Зразу ж дзвінок,
-" ну де ви там, я вас не бачу, вас там нема."
Кажу, "куди ж ви поїхали, он він я"
Питає, УВАГА! тут найцікавіше,
"Та я думав ви на червоному Land Roveri"
Занавіса.
