Невиїзні
Originally posted by ihorhulyk at Невиїзні
Ілюстрація: obozrevatel.com
Британці якось були шоковані надзвичайною новиною: Її Величність королева, матінка нації, не може поїхати у жоден закордонний візит чи на вікенд, оскільки... не має паспорта. Усі тамтешні таблоїди обсмоктували цей „прорахунок” демократії, позаяк, попри авторитет і шанобливість, що ними заслужено, як на мій погляд, користується Єлизавета, відсутність банального папірця означає її особливий статус, порівняно із іншими громадянами вільної країни...
На відміну від Сполученого Королівства, українська еліта не переймається проблемами виїзду. Тут навпаки, - кожен, хто дістався владних вершин, тримає у шафі по кілька паспортів, - про всяк випадок, наприклад, аби мати змогу хутенько „змотати вудочки”, коли до керма прийде політичний опонент або вчорашній бізнес-конкурент. Тим паче, що перед виборами самі ж політики нагнітають паніку у лавах своїх неприятелів, обіцяючи „зламати хребти”, вдягнути „колючі рукавички” тощо. Тобто проблеми демократії, що у Великій Британії, що в країні існують, але із точністю до навпаки.
Я не маю сумнівів, що королева отримає свого паспорта, влаштувавши при цій нагоді гучне святкування. Таким чином дріб’язок дисбалансу демократії буде відкореговано. Але мене гризуть сумніви, що чимало нинішніх українських діячів, - з партії колишнього диктатора і «примкнувших» до неї червоних, - яким би терміново пакувати валізи і переказувати набуті під час виконання владних повноважень статки в офшорні зони, не скористаються можливістю еміграції. Не тому, що не зможуть: скільки карних злочинців безперешкодно перетинали кордон, ховаючись від слідства, й досі розкошують у столицях навіть дуже дружніх держав. А тому, що у виїзді відпаде потреба, бо по інавгурації майбутнього Президента вже почалися знайомі коломийки про потребу консенсусу еліт. Дехто просто й банально перекинеться у табір переможця, переконуючи надто цікавих у тому, що роками працював „у підпіллі”, розвалюючи таким чином прогнилу систему із середини, дехто гратиме роль „потішної опозиції”, благо воно, це амплуа, розписане по нотах ще за часів правління Кучми. А більшість з тих, чиї партайгеносе спокійно входять в уряди терористичних «республік», хто живить сепаратистську вакханалію грошима і «креативними» ідеями, привезеними з Москви, волатимуть про «європейські стандарти демократії» і утиски права на власну думку. Хіба не так вони чинили учора, з усіх сил блокуючи закон про односторонню демаркацію кордону з агресором, який, по суті, є їхнім духовним наставником?
Якщо залишити статус кво, якщо негайно не заборонити бурхливу державотворчість Симоненка, Єфремова та інших одіозних персонажів, то країна ще п’ять, а то й десять років тупцюватиме на місці, бо міцний фундамент системи, яка гарантує тим, хто зміг потрапити в когорту обраних, зону комфорту і безтурботності, дозволяє їм таку розкіш. Не даремно ж вже нині, коли загал вирує від пристрастей та дискусій довкола майбутнього країни, коли що не день, то нові сім’ї ховають загиблих воїнів, а десятки тисяч переселенців змушені шукати даху над головою, викинуті з насиджених гнізд, за лаштунками великої політики вже вирішують, хто кому "до пари".
Але така вже у нас демократія. Їдь куди заманеться, якщо тобі тут зле. І їдуть, лише чомусь не ті, кому б це вартувало зробити...
Ігор Гулик
Невыездные
Британцы как-то были шокированы сногсшибательной новостью: Ее Величество королева, мать нации, не может поехать ни в один зарубежный визит или на уикенд, поскольку... не имеет паспорта. Все местные таблоиды обсасывали этот "просчет" демократии, поскольку, несмотря на авторитет и почтительность, которыми заслуженно, на мой взгляд, пользуется Елизавета, отсутствие банальной бумажки означает ее особый статус по сравнению с другими гражданами свободной страны...
В отличие от Соединенного Королевства, украинская элита не обеспокоена проблемами выезда. У нас наоборот - каждый, кто выбрался на властные вершины, держит в шкафу по несколько паспортов, - на всякий случай, например, чтобы иметь возможность быстренько "смотать удочки", когда к рулю придет политический оппонент или вчерашний бизнес-конкурент. Тем более, что перед выборами сами политики нагнетают панику в рядах своих неприятелей, обещая "сломать хребты", надеть "ежовые перчатки" и т.п. То есть проблемы демократии, что в Великобритании, что в нашей стране существуют, но с точностью до наоборот.
Я не сомневаюсь, что королева получит свой паспорт, устроив по этому случаю шумный праздник. Таким образом мелочный дисбаланс демократии откорректируют. Но меня гложут сомнения, что многие нынешние украинские деятели, - из партии бывшего диктатора и «примкнувших» к ней красных, - каким бы срочно паковать чемоданы и переводить полученные при выполнении властных полномочий состояния в оффшорные зоны, не воспользуются возможностью эмиграции. Не потому, что не смогут: сколько уголовников беспрепятственно пересекали границу, скрываясь от следствия, и до сих пор наслаждаются в столицах даже очень дружественных государств. А потому, что в выезде отпадет необходимость, ибо после инаугурации будущего президента уже начались знакомые частушки о необходимости консенсуса элит. Кой-кто просто и банально переметнется в лагерь победителя, убеждая слишком назойливых в том, что все эти годы работал "в подполье", разваливая таким образом прогнившую систему изнутри, кой-кто согласится на роль "потешных оппозиции", благо оно, это амплуа, расписано по нотам еще за времен правления Кучмы. Большинство из тех, чьи партайгеноссе спокойно входят в правительства террористических «республик», кто питает сепаратистскую вакханалию деньгами и «креативными» идеями, привезенными из Москвы, будут кричать о «европейских стандартах демократии» и притеснениях права на собственное мнение. Разве не так они делали вчера, изо всех сил блокируя закон об односторонней демаркации границы с агрессором, который, по сути, является их духовным наставником?
Если оставить статус кво, если немедленно не запретить бурное "державотворчество" Симоненко, Ефремова и других одиозных персонажей, то страна еще пять, а то и десять лет продолжит топтание на месте, потому что прочный фундамент системы, гарантирующей тем, кто смог попасть в когорту избранных, зону комфорта и безмятежности, позволяет такую роскошь. Не зря же уже сейчас, когда общество бурлит от страстей и дискуссий вокруг будущего страны, когда что ни день, то новые семьи хоронят погибших воинов, а десятки тысяч переселенцев вынуждены искать крова, выброшенные из насиженных гнезд, за кулисами большой политики уже решают, кто кому "под стать".
Но такая уже у нас демократия. Езжай куда угодно, если тебе здесь плохо. И едут, только почему-то не те, кому бы это стоило делать...
Игорь Гулык
Ілюстрація: obozrevatel.com
Британці якось були шоковані надзвичайною новиною: Її Величність королева, матінка нації, не може поїхати у жоден закордонний візит чи на вікенд, оскільки... не має паспорта. Усі тамтешні таблоїди обсмоктували цей „прорахунок” демократії, позаяк, попри авторитет і шанобливість, що ними заслужено, як на мій погляд, користується Єлизавета, відсутність банального папірця означає її особливий статус, порівняно із іншими громадянами вільної країни...
На відміну від Сполученого Королівства, українська еліта не переймається проблемами виїзду. Тут навпаки, - кожен, хто дістався владних вершин, тримає у шафі по кілька паспортів, - про всяк випадок, наприклад, аби мати змогу хутенько „змотати вудочки”, коли до керма прийде політичний опонент або вчорашній бізнес-конкурент. Тим паче, що перед виборами самі ж політики нагнітають паніку у лавах своїх неприятелів, обіцяючи „зламати хребти”, вдягнути „колючі рукавички” тощо. Тобто проблеми демократії, що у Великій Британії, що в країні існують, але із точністю до навпаки.
Я не маю сумнівів, що королева отримає свого паспорта, влаштувавши при цій нагоді гучне святкування. Таким чином дріб’язок дисбалансу демократії буде відкореговано. Але мене гризуть сумніви, що чимало нинішніх українських діячів, - з партії колишнього диктатора і «примкнувших» до неї червоних, - яким би терміново пакувати валізи і переказувати набуті під час виконання владних повноважень статки в офшорні зони, не скористаються можливістю еміграції. Не тому, що не зможуть: скільки карних злочинців безперешкодно перетинали кордон, ховаючись від слідства, й досі розкошують у столицях навіть дуже дружніх держав. А тому, що у виїзді відпаде потреба, бо по інавгурації майбутнього Президента вже почалися знайомі коломийки про потребу консенсусу еліт. Дехто просто й банально перекинеться у табір переможця, переконуючи надто цікавих у тому, що роками працював „у підпіллі”, розвалюючи таким чином прогнилу систему із середини, дехто гратиме роль „потішної опозиції”, благо воно, це амплуа, розписане по нотах ще за часів правління Кучми. А більшість з тих, чиї партайгеносе спокійно входять в уряди терористичних «республік», хто живить сепаратистську вакханалію грошима і «креативними» ідеями, привезеними з Москви, волатимуть про «європейські стандарти демократії» і утиски права на власну думку. Хіба не так вони чинили учора, з усіх сил блокуючи закон про односторонню демаркацію кордону з агресором, який, по суті, є їхнім духовним наставником?
Якщо залишити статус кво, якщо негайно не заборонити бурхливу державотворчість Симоненка, Єфремова та інших одіозних персонажів, то країна ще п’ять, а то й десять років тупцюватиме на місці, бо міцний фундамент системи, яка гарантує тим, хто зміг потрапити в когорту обраних, зону комфорту і безтурботності, дозволяє їм таку розкіш. Не даремно ж вже нині, коли загал вирує від пристрастей та дискусій довкола майбутнього країни, коли що не день, то нові сім’ї ховають загиблих воїнів, а десятки тисяч переселенців змушені шукати даху над головою, викинуті з насиджених гнізд, за лаштунками великої політики вже вирішують, хто кому "до пари".
Але така вже у нас демократія. Їдь куди заманеться, якщо тобі тут зле. І їдуть, лише чомусь не ті, кому б це вартувало зробити...
Ігор Гулик
Невыездные
Британцы как-то были шокированы сногсшибательной новостью: Ее Величество королева, мать нации, не может поехать ни в один зарубежный визит или на уикенд, поскольку... не имеет паспорта. Все местные таблоиды обсасывали этот "просчет" демократии, поскольку, несмотря на авторитет и почтительность, которыми заслуженно, на мой взгляд, пользуется Елизавета, отсутствие банальной бумажки означает ее особый статус по сравнению с другими гражданами свободной страны...
В отличие от Соединенного Королевства, украинская элита не обеспокоена проблемами выезда. У нас наоборот - каждый, кто выбрался на властные вершины, держит в шкафу по несколько паспортов, - на всякий случай, например, чтобы иметь возможность быстренько "смотать удочки", когда к рулю придет политический оппонент или вчерашний бизнес-конкурент. Тем более, что перед выборами сами политики нагнетают панику в рядах своих неприятелей, обещая "сломать хребты", надеть "ежовые перчатки" и т.п. То есть проблемы демократии, что в Великобритании, что в нашей стране существуют, но с точностью до наоборот.
Я не сомневаюсь, что королева получит свой паспорт, устроив по этому случаю шумный праздник. Таким образом мелочный дисбаланс демократии откорректируют. Но меня гложут сомнения, что многие нынешние украинские деятели, - из партии бывшего диктатора и «примкнувших» к ней красных, - каким бы срочно паковать чемоданы и переводить полученные при выполнении властных полномочий состояния в оффшорные зоны, не воспользуются возможностью эмиграции. Не потому, что не смогут: сколько уголовников беспрепятственно пересекали границу, скрываясь от следствия, и до сих пор наслаждаются в столицах даже очень дружественных государств. А потому, что в выезде отпадет необходимость, ибо после инаугурации будущего президента уже начались знакомые частушки о необходимости консенсуса элит. Кой-кто просто и банально переметнется в лагерь победителя, убеждая слишком назойливых в том, что все эти годы работал "в подполье", разваливая таким образом прогнившую систему изнутри, кой-кто согласится на роль "потешных оппозиции", благо оно, это амплуа, расписано по нотам еще за времен правления Кучмы. Большинство из тех, чьи партайгеноссе спокойно входят в правительства террористических «республик», кто питает сепаратистскую вакханалию деньгами и «креативными» идеями, привезенными из Москвы, будут кричать о «европейских стандартах демократии» и притеснениях права на собственное мнение. Разве не так они делали вчера, изо всех сил блокируя закон об односторонней демаркации границы с агрессором, который, по сути, является их духовным наставником?
Если оставить статус кво, если немедленно не запретить бурное "державотворчество" Симоненко, Ефремова и других одиозных персонажей, то страна еще пять, а то и десять лет продолжит топтание на месте, потому что прочный фундамент системы, гарантирующей тем, кто смог попасть в когорту избранных, зону комфорта и безмятежности, позволяет такую роскошь. Не зря же уже сейчас, когда общество бурлит от страстей и дискуссий вокруг будущего страны, когда что ни день, то новые семьи хоронят погибших воинов, а десятки тысяч переселенцев вынуждены искать крова, выброшенные из насиженных гнезд, за кулисами большой политики уже решают, кто кому "под стать".
Но такая уже у нас демократия. Езжай куда угодно, если тебе здесь плохо. И едут, только почему-то не те, кому бы это стоило делать...
Игорь Гулык