Як єзуїти у Львові астрономією займались.
Originally posted by forko at Як єзуїти у Львові астрономією займались.
У Львові завжди любили поспостерігати за зоряним небом. Перші документально підтверджені астрономічні спостереження у Львові датовані серединою XVIII століття. Що цікаво проводив їх покровитель єзуїтського колегіуму (університету), видатний релігійний діяч, львівський архієпископ, Вацлав Єронім Сєраковський (1700--1780 рр.). У технічних аспектах йому допомагав знову таки канонік із Бжозова, отець Домінік Лисогорський. Відомо також, що він у 1764 році у маєтку В. Сєраковського в Оброшино (передмістя Львова) спостерігав затемнення Сонця за допомогою астрономічного годинника, квадранта із зоровою трубою та мікрометром, а також телескопа Ньютона. Саме спостереження ксьондза Лисогорського згадуються у протоколах Паризької Академії та у Віденських астрономічних ефемеридах, тобто науковий рівень їхній був високий.
Першу згадку про будівництво обсерваторії знаходимо у архівній збірці витягів із львівських міських актових книг про діяльность ордену єзуїтів у Львові : «Року 1771, дня 27 квітня, Єзуїтський колегіум, бажаючи збудувати у Львові астрономічну обсерваторію, домагався від міста дозволу на зруйнування старої хвіртки, заміть якої коштом колегіума збудувати нову разом із астрономічною обсерваторією, на що місто Львів, з долученням королівської згоди, дало дозвіл додавши таку умову, щоб коли ця обсерваторія згодом не буде необхідною для використання з навчальною метою, повернути її місту». Додатково місто давало на виконання робіт чотири тижні, вимагало також від єзуїтів облаштувати прилеглу територію, самим розробити проект, і розмістити на хвіртці герби міста. Цей факт підтверджує інший архівний документ, фотокопія латиномовного рукопису Вєлєвіча «Історія Львівської колегії єзуїтів», де зазначено: «15 травня 1771 року превелебний канонік Мошинський отримав від превелебного отця Домініка Зельонки посаду управителя Колегіуму. Всередині травня Колегіум збудував астрономічну обсерваторію на міському ґрунті, перед тим уклавши з містом належну угоду, а також склавши відповідні обопільні умови. На стіни тієї будови отець Себастіян Сєраковський ордену єзуїтів за згоди настоятелів перший вніс 10 тисяч польських золотих. Решту видатків Колегіум взяв на себе.»
З приєднанням Галичини до Австрії астрономічна обсерваторія отримала завдання від австрійського уряду провести геодезичну зйомку Галичини і Льодомирії. Керував роботами Юзеф Лісґаніґ (1719-1799), екс-єзуїт(!), що до скасування ордену був префектом астрономічної обсерваторії у Відні, а асистував йому молодий вчений, австрійський інженер Франц Ксавер фон Цах (1754-1832), який згодом став визначним астрономом: заснував у 1787 році в Зеебергу (Гота) найсучаснішу за оснащенням обсерваторію, видавав один із перших регулярних астрономічних журналів -- “Щомісячна кореспонденція” (“Monatlische Corespodenz”), організував перший в історії з'їзд астрономів. Історик астрономії професор П. Броше з астрономічної обсерваторії Бонна у 1984 р. у статті «Астроном Герцогині», що присвячена 150-річчю смерті Ф. Цаха, стверджує, що у 1776 р. він працював у Львівській астрономічній обсерваторії
Після реформи Львівського університету австрійським урядом, астрономія протягом довгого часу була розділом фізики. Деякі з професорів, які читали курс фізики, писали наукові та науково-популярні курси лекцій з астрономії. Так, Францішек Гюсман (1741-1806), який з 1774 р. викладав фізику у Львівському університеті, а до того був професором астрономії в інших колегіумах, дав опис Землі з точки зору фізики та астрономії (“Beitrage zur Bestimmung des Alters unserer Erde” у двох томах) та виконав наукову роботу “Efemerides astronomikal absente Helio in Norvegia pro 1776”.
Будівля обсерваторії вижила під час знесення міських мурів Львова у 1777 році, тоді хвіртку перебудували на браму, через яку могли вже рухатися карети. У 1784 році Університет знову реформували, цього разу набагато радикальніше, утворився практично повністю німецький університет імені Франца-Йозефа ІІ. У фундаційному дипломі цього університету обсерваторія вже не згадується. Останню згадку про цю обсерваторію знаходимо у "Історії університету", де процитовано запит із надвірної канцелярії губернатора, датований 1783 роком, стосовно бажаного місця закладення нового будинку для астрономічної обсерваторії, бо дотогочасова має затулену північну і східну частини неба, а переїзд важких карет через браму призводить до дрижання інструментів і заважає магнітним спостереженням. Очевидно, що стару обсерваторію розібрали, але нової не збудували. А вже в радянські часи було засновано відвідану нами вчора обсерваторію в Брюховичах.
У Львові завжди любили поспостерігати за зоряним небом. Перші документально підтверджені астрономічні спостереження у Львові датовані серединою XVIII століття. Що цікаво проводив їх покровитель єзуїтського колегіуму (університету), видатний релігійний діяч, львівський архієпископ, Вацлав Єронім Сєраковський (1700--1780 рр.). У технічних аспектах йому допомагав знову таки канонік із Бжозова, отець Домінік Лисогорський. Відомо також, що він у 1764 році у маєтку В. Сєраковського в Оброшино (передмістя Львова) спостерігав затемнення Сонця за допомогою астрономічного годинника, квадранта із зоровою трубою та мікрометром, а також телескопа Ньютона. Саме спостереження ксьондза Лисогорського згадуються у протоколах Паризької Академії та у Віденських астрономічних ефемеридах, тобто науковий рівень їхній був високий.
Першу згадку про будівництво обсерваторії знаходимо у архівній збірці витягів із львівських міських актових книг про діяльность ордену єзуїтів у Львові : «Року 1771, дня 27 квітня, Єзуїтський колегіум, бажаючи збудувати у Львові астрономічну обсерваторію, домагався від міста дозволу на зруйнування старої хвіртки, заміть якої коштом колегіума збудувати нову разом із астрономічною обсерваторією, на що місто Львів, з долученням королівської згоди, дало дозвіл додавши таку умову, щоб коли ця обсерваторія згодом не буде необхідною для використання з навчальною метою, повернути її місту». Додатково місто давало на виконання робіт чотири тижні, вимагало також від єзуїтів облаштувати прилеглу територію, самим розробити проект, і розмістити на хвіртці герби міста. Цей факт підтверджує інший архівний документ, фотокопія латиномовного рукопису Вєлєвіча «Історія Львівської колегії єзуїтів», де зазначено: «15 травня 1771 року превелебний канонік Мошинський отримав від превелебного отця Домініка Зельонки посаду управителя Колегіуму. Всередині травня Колегіум збудував астрономічну обсерваторію на міському ґрунті, перед тим уклавши з містом належну угоду, а також склавши відповідні обопільні умови. На стіни тієї будови отець Себастіян Сєраковський ордену єзуїтів за згоди настоятелів перший вніс 10 тисяч польських золотих. Решту видатків Колегіум взяв на себе.»
З приєднанням Галичини до Австрії астрономічна обсерваторія отримала завдання від австрійського уряду провести геодезичну зйомку Галичини і Льодомирії. Керував роботами Юзеф Лісґаніґ (1719-1799), екс-єзуїт(!), що до скасування ордену був префектом астрономічної обсерваторії у Відні, а асистував йому молодий вчений, австрійський інженер Франц Ксавер фон Цах (1754-1832), який згодом став визначним астрономом: заснував у 1787 році в Зеебергу (Гота) найсучаснішу за оснащенням обсерваторію, видавав один із перших регулярних астрономічних журналів -- “Щомісячна кореспонденція” (“Monatlische Corespodenz”), організував перший в історії з'їзд астрономів. Історик астрономії професор П. Броше з астрономічної обсерваторії Бонна у 1984 р. у статті «Астроном Герцогині», що присвячена 150-річчю смерті Ф. Цаха, стверджує, що у 1776 р. він працював у Львівській астрономічній обсерваторії
Після реформи Львівського університету австрійським урядом, астрономія протягом довгого часу була розділом фізики. Деякі з професорів, які читали курс фізики, писали наукові та науково-популярні курси лекцій з астрономії. Так, Францішек Гюсман (1741-1806), який з 1774 р. викладав фізику у Львівському університеті, а до того був професором астрономії в інших колегіумах, дав опис Землі з точки зору фізики та астрономії (“Beitrage zur Bestimmung des Alters unserer Erde” у двох томах) та виконав наукову роботу “Efemerides astronomikal absente Helio in Norvegia pro 1776”.
Будівля обсерваторії вижила під час знесення міських мурів Львова у 1777 році, тоді хвіртку перебудували на браму, через яку могли вже рухатися карети. У 1784 році Університет знову реформували, цього разу набагато радикальніше, утворився практично повністю німецький університет імені Франца-Йозефа ІІ. У фундаційному дипломі цього університету обсерваторія вже не згадується. Останню згадку про цю обсерваторію знаходимо у "Історії університету", де процитовано запит із надвірної канцелярії губернатора, датований 1783 роком, стосовно бажаного місця закладення нового будинку для астрономічної обсерваторії, бо дотогочасова має затулену північну і східну частини неба, а переїзд важких карет через браму призводить до дрижання інструментів і заважає магнітним спостереженням. Очевидно, що стару обсерваторію розібрали, але нової не збудували. А вже в радянські часи було засновано відвідану нами вчора обсерваторію в Брюховичах.