Загублений лист шукає адресата
Originally posted by alex_shutyuk at Загублений лист шукає адресата
Друзі, мені потрібна ваша допомога. Точніше навіть не мені, а тим людям, чий лист через примху долі загубився, не знайшовши адресата. Розказую, в чому суть.
Вчора, прогулюючись містом, випадково звернув увагу на конверт, який просто стояв зверху на поштових скриньках у одній з брам. Нюанс був у тому, що адреса будинку, де я побачив цей лист (вул. Замарстинівська), була зовсім не та, що зазначено на конверті (вул. Комарова). Спочатку подумав, що відправник помилково написав якусь старорежимну назву вулиці, якої вже не існує. Звісно, я не став рухати чужий лист руками, але про всяк випадок його сфотографував.
Коли повернувся додому, вирішив перевірити адресу і побачив, що вул. Комарова таки є у Львові і знаходиться вона у зовсім іншому місці. Також спробував пошукати по соцмережах людей з таким іменем та адресою - безрезультатно.
Тому сьогодні вирішив сумістити приємне з корисним і заразом зайти за листом та занести його на правильну адресу. Конверт ще був там, однак лежав вже по-іншому і був відчиненим, щоправда якісь папери всередині були, діставати їх я не став. Пішов шукати адресу. Однак не так сталося, як гадалося.
Прийшовши за вказаною адресою, я постукав у двері на останньому поверсі обдертої хрущовки.
- Що тобі треба!? - спитав крізь зачинені двері жіночий голос.
- Скажіть будь-ласка, Грек Юлія Миколаївна тут проживає?
- Немає тут таких! - роздратовано відповів голос. - Там в тебе за спиною лист! Вони неправильно адресу написали, мало бути "22А", це будинок навпроти нашого, така сама квартира! А вони написали "22" і він до нас прийшов.
Я озирнувся - до решітки перил сходової і справді був запханий такий самий конверт, як приніс я.
- Так а чому ви його до них не віднесли!? - спитав я, але зачинені двері на цей раз сором'язливо змовчали.
Я голосно виматерився, так щоб почули за дверима, прихопив другий конверт та пішов до сусіднього будинку, який стояв буквально у 30 метрах, під'їзд навпроти під'їзду. Але і там на мене чекав облом. Двері відчинив чоловік, який сказав, що в них такі теж не проживають, що самі вони живуть там вже сім років і де тепер шукати колишніх власників квартири не знають. І на цьому наразі все.
Тому в мене до вас прохання максимально поширити цей пост. Можливо хтось знайомий з Грек Юлією Миколаївною, яка раніше проживала у Львові на вул. Комарова - дайте їй знати, що на неї чекають листи. Зараз вони в мене.
Друзі, мені потрібна ваша допомога. Точніше навіть не мені, а тим людям, чий лист через примху долі загубився, не знайшовши адресата. Розказую, в чому суть.
Вчора, прогулюючись містом, випадково звернув увагу на конверт, який просто стояв зверху на поштових скриньках у одній з брам. Нюанс був у тому, що адреса будинку, де я побачив цей лист (вул. Замарстинівська), була зовсім не та, що зазначено на конверті (вул. Комарова). Спочатку подумав, що відправник помилково написав якусь старорежимну назву вулиці, якої вже не існує. Звісно, я не став рухати чужий лист руками, але про всяк випадок його сфотографував.
Коли повернувся додому, вирішив перевірити адресу і побачив, що вул. Комарова таки є у Львові і знаходиться вона у зовсім іншому місці. Також спробував пошукати по соцмережах людей з таким іменем та адресою - безрезультатно.
Тому сьогодні вирішив сумістити приємне з корисним і заразом зайти за листом та занести його на правильну адресу. Конверт ще був там, однак лежав вже по-іншому і був відчиненим, щоправда якісь папери всередині були, діставати їх я не став. Пішов шукати адресу. Однак не так сталося, як гадалося.
Прийшовши за вказаною адресою, я постукав у двері на останньому поверсі обдертої хрущовки.
- Що тобі треба!? - спитав крізь зачинені двері жіночий голос.
- Скажіть будь-ласка, Грек Юлія Миколаївна тут проживає?
- Немає тут таких! - роздратовано відповів голос. - Там в тебе за спиною лист! Вони неправильно адресу написали, мало бути "22А", це будинок навпроти нашого, така сама квартира! А вони написали "22" і він до нас прийшов.
Я озирнувся - до решітки перил сходової і справді був запханий такий самий конверт, як приніс я.
- Так а чому ви його до них не віднесли!? - спитав я, але зачинені двері на цей раз сором'язливо змовчали.
Я голосно виматерився, так щоб почули за дверима, прихопив другий конверт та пішов до сусіднього будинку, який стояв буквально у 30 метрах, під'їзд навпроти під'їзду. Але і там на мене чекав облом. Двері відчинив чоловік, який сказав, що в них такі теж не проживають, що самі вони живуть там вже сім років і де тепер шукати колишніх власників квартири не знають. І на цьому наразі все.
Тому в мене до вас прохання максимально поширити цей пост. Можливо хтось знайомий з Грек Юлією Миколаївною, яка раніше проживала у Львові на вул. Комарова - дайте їй знати, що на неї чекають листи. Зараз вони в мене.