З циклу "Сни давнього Львова"
Originally posted by ihor_lylo at З циклу "Сни давнього Львова"
Ювелірна справа завжди вважалась у Львові дуже престижним заняттям. Цим фахом займались всі хто мав талант та бажання. Цехи золотарів могли задовільнити забаганку будь якого замовника. Було б бажання та гроші.
Проте, з радянських часів професія ювеліра набула іншого забарвлення і стала доволі небезпечною. Держава намагалась жорстко котролювати всі спроби громадян демонструвати свою заможність. От тоді містом і почали ширитись чутки про таємничого ювеліра, котрий за дня офіційно працював у майстерні, що поблизу римо-католицької катедри, а вечорами, вирушав у подорож до клієнтів котрим треба було конфеденційно оцінити коштовності чи ж переплавити монети із спадку бабці на гарний ланцюжок чи каблучку.
Клієнтська база майстра була великою та відомою лише йому одному. Більшість замовників були не лише заможними, але й дуже впливовими людьми. Прибутки майстра зростали. Проте, одного осіннього вечора все змінилось. Його викликали до невідомого клієнта, котрий призначив зустріч у старій віллі, десь на околиці міста. Там, на ювеліра чекав старший чоловік перед котрим в невеликій коробочці, що лежала посеред столу накритого зеленим сукном виблискував блакитнуватим світлом камінь схожий на діамант. Холодним був і блиск очей його власника. Саме цей скарб мав оцінити наш герой. Ювелір витратив майже півгодини щоб переконатись, що це гарна, але все ж таки лише підробка. Проте, треба було таки визнати, що такого майстерного виконання йому ще досі ніколи не траплялось. Він чесно зізнався замовнику у справжній вартості коштовності. Той подякував мовчазним уклоном голови. З ювеліром чемно розрахувались і відвезли додому. А другого дня, коли він прийшов на роботу, то дізнався про жахливу новину. Минулої ночі було вбито його колегу-ювеліра, що працював за сусіднім столом. На тілі покійника крім численних ножових поранень, міліція знайшла коробочку в якій лежав величезний діамант-підробка. З того часу наш майстер покинув підробляти приватними замовленнями. А ця історія стала його таємницею про котру знали лише він та сни давнього Львова.
Ювелірна справа завжди вважалась у Львові дуже престижним заняттям. Цим фахом займались всі хто мав талант та бажання. Цехи золотарів могли задовільнити забаганку будь якого замовника. Було б бажання та гроші.
Проте, з радянських часів професія ювеліра набула іншого забарвлення і стала доволі небезпечною. Держава намагалась жорстко котролювати всі спроби громадян демонструвати свою заможність. От тоді містом і почали ширитись чутки про таємничого ювеліра, котрий за дня офіційно працював у майстерні, що поблизу римо-католицької катедри, а вечорами, вирушав у подорож до клієнтів котрим треба було конфеденційно оцінити коштовності чи ж переплавити монети із спадку бабці на гарний ланцюжок чи каблучку.
Клієнтська база майстра була великою та відомою лише йому одному. Більшість замовників були не лише заможними, але й дуже впливовими людьми. Прибутки майстра зростали. Проте, одного осіннього вечора все змінилось. Його викликали до невідомого клієнта, котрий призначив зустріч у старій віллі, десь на околиці міста. Там, на ювеліра чекав старший чоловік перед котрим в невеликій коробочці, що лежала посеред столу накритого зеленим сукном виблискував блакитнуватим світлом камінь схожий на діамант. Холодним був і блиск очей його власника. Саме цей скарб мав оцінити наш герой. Ювелір витратив майже півгодини щоб переконатись, що це гарна, але все ж таки лише підробка. Проте, треба було таки визнати, що такого майстерного виконання йому ще досі ніколи не траплялось. Він чесно зізнався замовнику у справжній вартості коштовності. Той подякував мовчазним уклоном голови. З ювеліром чемно розрахувались і відвезли додому. А другого дня, коли він прийшов на роботу, то дізнався про жахливу новину. Минулої ночі було вбито його колегу-ювеліра, що працював за сусіднім столом. На тілі покійника крім численних ножових поранень, міліція знайшла коробочку в якій лежав величезний діамант-підробка. З того часу наш майстер покинув підробляти приватними замовленнями. А ця історія стала його таємницею про котру знали лише він та сни давнього Львова.