Львів ,,батярський,,

[lviv_1968]

   ,,Львівські батяри, ціла наша родина, яблуко від яблуні впало недалеко,, --- знамениті слова ,,Кузі,, з ,,Братів Гадюкіних,,. Слова у яких криється цілий історичний пласт львівської міської культури. Життя ,,батяра,, вічні пригоди, вічні неприємності на свою, або чужу голову. Завжди у конфлікті з поліцією.Насміхатись і кепкувати з поліцая ( цвігля ) -- чи не головне правило ,,львівського батяра,,. Завжди веселі і завжди безжурні. ,,Львівське шумовиння,, -- яке ніколи і нікому не корилось. Верхній Личаків, Клепарів, Замарстинів -- якщо у старі часи ти жив у цих місцях, ти вже був ,,батяр,,.                                                        ,,,,,,,,,,,,,----- У нас на Личакові добрий звичай мають                                                                                                                                                    ,,,,,,,,,,,,,------Завжди о девятій браму закривають                                                                                                                                                                    ,,,,,,,,,,,,,------А якщо нам цвігель хце вкрутити гвинта                                                                                                                                                          ,,,,,,,,,,,,,------Ми йому відкриєм личаківський цвинтар.-----,,,,,,,Ось такі вони ,,львівські батяри,,                                                  
 
   
     
          
     І попадись таким хлопакам посеред ночі , то ті ,,обдирут,, до нитки.  І будеш мати повну дупу ,,шпіцаків,,. Були часи , були люди. Не той тепер Львів.