(no subject)

[lv_m_ln]

ніч що тримае вітер
і грає його волоссям
він у сміхові відповідає краплями
і впускає з рук незначні клопоті хмарок
що здивовано дивляться
і посміхаються морю блискавками
а потім ховаються поміж простору
голубою прозорістю неба
де ви каплі?
де чоло на якому залишились?
де світло що загасло у темряві?
і й досі називає себе тінью
Завірюхою
Заповнює закутки
І розриває
Несховані прапори
Нашої
Зазделегідь кимось
Спланованої для самогубства
Надії.

© lv_m_ln