334-й день війни
Дні йдуть, роки тривають, місяці летять, а до тижнів підходящого дієслова не знайшлось. Най не ображаються, бо що таке тиждень, якщо є рік.
Альона прийшла на заняття, але це не завадить мені продовжити мою повість. Повість минулих літ. Шутка. Жарт. Навіть не днів.
Я просто переносив своїї жж-твори, свої жж-перекази, свої жж-вірші за 2022 рік в спеціально створений для цього Word-документ і подумав, шо треба ж шось сюди написати, бо вже ось скоро січень закінчиться, а віз і досі тут.
Для майбутніх поколінь:
Вчора готували з Маріною м'ясо по-французькі. Під час війни, ага. Богема. І як тільки поставили все в духову плиту - зникло світло. Ну нічо, такі реалії. Зараз це сприймається як буденність і не віриться, що це може бути якось по-іншому. То прийшов Дудка в гості. Ми їли суп при свічках, спілкувались, грали в фазу і жили життя.
Ситуація на фронті: Бахмут наш, Соледар не наш. В Дніпрі погибло 40 людей в багатоповерхівці. В Броварах розбився гвинтокрил з міністром МВС і його наближеними. Україні обіцяють купу важкої зброї. І вже дають, і вже дали. Всі очікують масштабних наступів з обидвох боків. Подивимось.
Нам своє робить.