(no subject)

Jan 15, 2018 12:11

Масові вбивства людей під час виконання відомого наказу НКВС СРСР №00447 носили абсолютно параноїдальний характер, коли кати буквально сходили з розуму від власних злочинів і множили їх у кривавій гарячці без мети і сенсу. У лютому 1938 р Єжов приїхав до Києва, коли там вбивали по виділеному 31 січня ліміту в 6 тисяч осіб. Єжову цього здалося мало і він відразу виділив новий ліміт ще на 30 тисяч, який був затверджений Сталіним на засіданні Політбюро. У цій телеграмі один з організаторів Великого терору Михайло Фріновський пояснює своєму київському колезі Олександру Успенському, що виділений ліміт потрібно вибирати не шляхом перекладу людей з другої категорії (10 років табору) в першу (розстріл), а закидати невід за новим, ще не репресованим соціально -вредним елементом. Успенський завзято взявся за виконання нового ліміту і навіть зажадав новий - на 45 тисяч (!). В результаті цього жахливого терору тільки за наказом №00447 замість планованих 76-80 тисяч розстріляли майже півмільйона людей.

Типова доля цих двох єжовських катів - вони обидва були розстріляні взимку 1940 року з різницею в тиждень. При цьому хитрий Успенський ще намагався врятуватися - він в листопада 1938 р імітував самогубство і кілька місяців переховувався під чужим ім'ям, кочуючи по країні, поки не був затриманий. Його розстріляли на полігоні «Комунарка». Фріновський, який після московських процесів і знищення значної частини чоловічого населення Монголії встиг побути наркомом ВМФ СРСР, в квітні 1939 р звинуватили в в організації троцькістсько-фашистської змови в НКВД і на початку лютого 1940 р розстріляли в Сухановской особливої ​​в'язниці.


Previous post Next post
Up