Києве ваш
В Києві буваю час від часу за різних обставин, побував в різних місцях, різних районах міста, на метро, пішки і власним авто.
Вперше у шкільному віці, вдруге на концерті Laibach потім на революції і тд... Зараз їздив віркривати виставку.
Але не можу сказати як в тій пісні, що він мій. Мабуть ображу киян своїми розмишлізмами, така вже натура, сорі.
Це місто зовсім не моє, широченні простори між окремо розкиданими будівлями, що їх там називають вулицями.
Підземне життя, що становить львину долю часу киян, метушня, пафос і кітч повсюдно.
Я шукав собі сюжетів, ходив, дивився і зрозумів, що один з небагатьох сюжетів для мене цікавих це власне підземка і підземні магазини.
Вони реально мене вражають, але вражають так як би вражав би складальний цех Форда чи гніздо сороки з назбираними кольоровими скельцями, але не так як метро в Парижі чи торгові комплекси в Польщі що я бачив.
Думаю деякі враження викликано офігівшим мозком провінціала, що може перерахувати підземні переходи у своєму місті на пальцях однієї руки і не бачив Мазератті, Ролса, 911 і Панамеру протягом одного дня до цього в свому житті.
Кидається в очі несусвітня дороговизна, просто випити кави неможливо, це окремий пункт в бюджеті можна сказати :)
Вхід в Софію 50 грн. - це реально дохуя як для державного музею. Вхід на скульптурний салон теж 50 грн., на трьох це вже мінімум сто п'ятдесят, довелося собі відмовити в задоволенні. Взагалі атмосфера грошей відчувається більше ніж дух Софії і інших святинь.
Постійно нагадує про себе радянська доба, назви вулиць і проспектів це просто ганебне явище що ще буде не один рік очевидно.
В цілому є такий собі душок Малоросії і "купєчіства", пробачте але це так. Але це і по тєліку помітно коли показують бомонд і новини культури.
Сучасна забудова викликає рвотний рефлекс, така ублюдська архітектура з куполами і тєрємками, тотальний несмак за великі гроші.
Напрошується висновок, що востаннє нормальні архітектори були в Києві за Сталіна, але імперська символіка, що присутня в оздобленні добиває остаточно. Звісно річка робить своє, навіть те що ти знаєш що вона є десь тут за цими коробками додає автоматом плюс в бонуси. Думаю що ще мені подобається... думаю... фунікулер! катався раз з Дудником :) Ще ресторан з пальмами на терасі, що правда всередині не був.
Якщо по суті подобається наявність мистецьких майданчиків, їх більше вони більші і у них більше подій.
Реально викликає ржачку трамвайна колія, її ширина як у поїзда, але мабуть про Львів теж хтось таке може сказати, о яка вузька! :))
Дороги також як і у нас в поганому стані. Окремим пунктом завжди посвіжому відчувається величина міста, відстанні це просто бич якийсь. Треба долати кілометри щоб відвідати якусь точку а потім кілометри до іншої. Все дуже розкидано. Натрапити просто на якийсь заклад йшовши кудись по справах і випадково зайшовши щось глянути просто не можливо, хоча б тому що ти їдеш в метро, або це в іншій частині міста. Тому мабуть треба планувати конкретні походи. Ідеш і зайшов по дорозі тут не працює. Щоб трохи зрозуміти природу міста я подивився про Київ на Ексі Країна. Історія українських земель, мені прояснилася ситуація з його плануванням крізь віки.
Я б міх продовжити перелік придирок, але це місто можна при бажанні терпіти бо є можливість піти на виступ наприклад такого чувака як цей за ударними що я роз містив нижче. Якщо звісно найдеться час ;)
Думаю щоб сприйняти це місто мабуть потрібно народитися в ньому. Я ж буду наступного разу шукати свій Київ, вкотре сподіваюся знайти його.
А ті хто там прижився чи були києнами завжди склали мені гарну компанію і чудову атмосферу вечорами, за що їм дякую.
Завтра завантажу кілька фото.
Вперше у шкільному віці, вдруге на концерті Laibach потім на революції і тд... Зараз їздив віркривати виставку.
Але не можу сказати як в тій пісні, що він мій. Мабуть ображу киян своїми розмишлізмами, така вже натура, сорі.
Це місто зовсім не моє, широченні простори між окремо розкиданими будівлями, що їх там називають вулицями.
Підземне життя, що становить львину долю часу киян, метушня, пафос і кітч повсюдно.
Я шукав собі сюжетів, ходив, дивився і зрозумів, що один з небагатьох сюжетів для мене цікавих це власне підземка і підземні магазини.
Вони реально мене вражають, але вражають так як би вражав би складальний цех Форда чи гніздо сороки з назбираними кольоровими скельцями, але не так як метро в Парижі чи торгові комплекси в Польщі що я бачив.
Думаю деякі враження викликано офігівшим мозком провінціала, що може перерахувати підземні переходи у своєму місті на пальцях однієї руки і не бачив Мазератті, Ролса, 911 і Панамеру протягом одного дня до цього в свому житті.
Кидається в очі несусвітня дороговизна, просто випити кави неможливо, це окремий пункт в бюджеті можна сказати :)
Вхід в Софію 50 грн. - це реально дохуя як для державного музею. Вхід на скульптурний салон теж 50 грн., на трьох це вже мінімум сто п'ятдесят, довелося собі відмовити в задоволенні. Взагалі атмосфера грошей відчувається більше ніж дух Софії і інших святинь.
Постійно нагадує про себе радянська доба, назви вулиць і проспектів це просто ганебне явище що ще буде не один рік очевидно.
В цілому є такий собі душок Малоросії і "купєчіства", пробачте але це так. Але це і по тєліку помітно коли показують бомонд і новини культури.
Сучасна забудова викликає рвотний рефлекс, така ублюдська архітектура з куполами і тєрємками, тотальний несмак за великі гроші.
Напрошується висновок, що востаннє нормальні архітектори були в Києві за Сталіна, але імперська символіка, що присутня в оздобленні добиває остаточно. Звісно річка робить своє, навіть те що ти знаєш що вона є десь тут за цими коробками додає автоматом плюс в бонуси. Думаю що ще мені подобається... думаю... фунікулер! катався раз з Дудником :) Ще ресторан з пальмами на терасі, що правда всередині не був.
Якщо по суті подобається наявність мистецьких майданчиків, їх більше вони більші і у них більше подій.
Реально викликає ржачку трамвайна колія, її ширина як у поїзда, але мабуть про Львів теж хтось таке може сказати, о яка вузька! :))
Дороги також як і у нас в поганому стані. Окремим пунктом завжди посвіжому відчувається величина міста, відстанні це просто бич якийсь. Треба долати кілометри щоб відвідати якусь точку а потім кілометри до іншої. Все дуже розкидано. Натрапити просто на якийсь заклад йшовши кудись по справах і випадково зайшовши щось глянути просто не можливо, хоча б тому що ти їдеш в метро, або це в іншій частині міста. Тому мабуть треба планувати конкретні походи. Ідеш і зайшов по дорозі тут не працює. Щоб трохи зрозуміти природу міста я подивився про Київ на Ексі Країна. Історія українських земель, мені прояснилася ситуація з його плануванням крізь віки.
Я б міх продовжити перелік придирок, але це місто можна при бажанні терпіти бо є можливість піти на виступ наприклад такого чувака як цей за ударними що я роз містив нижче. Якщо звісно найдеться час ;)
Думаю щоб сприйняти це місто мабуть потрібно народитися в ньому. Я ж буду наступного разу шукати свій Київ, вкотре сподіваюся знайти його.
А ті хто там прижився чи були києнами завжди склали мені гарну компанію і чудову атмосферу вечорами, за що їм дякую.
Завтра завантажу кілька фото.
Click to view