безвихідь
Крім швидких машин в горах я бачив ще дещо, незручну правду.
Ралі ганяють в Карпатах раз чи два на рік, а кожен день там п’ють. Поряд з нами на Шурдині було з десяток місцевих дітей і двоє дорослих, всі вони були п’яні. Дітям від 10 до тринадцяти років, п’янючі з тупими очима і цигарками в зубах. Я не втримався від якогось дурного моралізаторства і намагався їм щось сказати. У відповідь почув не по дитячому сухі відповіді про тещо пити чи не пити питання не стоїть, що книжок в них дома немає і тд... Ситуація виглядає на критичну і передбачає просте виродження люду. Цей факт чітко продемонстрував мені реальний стан речей в Україні, ми ж живемо ніби цього всього немає. Безперспективність цього люду просто приголомшуюча. Про це не говорять навіть опозиційні політики чи громадські організації, а тим часом люди в горах перетворюються на бидло.