Недавно потрапив таки до рук моїх березнево-квітневий "ШО" куплений давно,але увагою моєю досі обділений і видивися я,що темою його основною є гризуча мене чи не з дитинства проблема тікання від реальності.
Кого не цікавило це питання у будь якому його вигляді?Ми кожного дня робимо спроби побудувати навколо себе своєрідний саркофаг чогось захищаючого ,а як будматеріали для того виступають плеєри в вухах,кіно перед очима і решта речей ,які допомагають ростити паразит(?) надії на то ,що до сміху примітивний навколо світ не єдине,що оточує нас хай хоть лише в думках.
Особисто мені від признавання і змирення з думкою про те,що все навколо є незмінному вигляді і ми маємо користуватись лише єдиноправильним способом його сприйняття ,завжди ставало тоскливо і мрачно.
Психонавтика була єдиною надією людей заточених в потрісканий бетонний куб.Першими відомими такими людьми були індіанці,що жерли пейот як дурні аби лиш пережити і побачити творіння власного мозку в бунтівному угарі (між іншим наважитись на таке було не легко,адже пейот хоч і підносить свідомість до невиданих вершин,але на простому фізичному рівні має страшно мєрзкий ефект для організму і викликає страшні болі в животі про що не раз наголошує Карлос Кастанеда).
В наші часи психонавтику (будь-то психотропні печовини,творчість,медитаційний стан) стало модно розкритиковувати ,така тендеція була вдало запущена просистемними елементами,адже люди з свідомістю ширшою за стандарт,з можливістю абстрагуватись від джерел зомбуючої інформації,мають надзвичайно руйнівну силу для чітко встановлених кластерів "благого устрою",не завжди звичайно ,свідомість людей слабших краще залишати під потоками пластмасових правил,але шестерні знають,що ризик є..Так, мої любі,ризик для спокійного руху систмних шестерінок є!
Популярною фразою демотивування реальності є :" Це просто страх перед справжнім(офісним наприклад!) життям!" ...А чого боялись вожді індіанських племен?Стрибків на біржі?
Альберт Хофман ,творець LSD-25,протестувавши його впродож і впоперек ,на протязі всього життя казав:"Я думаю, что в эволюции человека никогда прежде не было настолько необходимо иметь это вещество LSD, оно просто инструмент для того чтобы помочь нам стать теми, кем мы предназначены быть."Помер Хофман у віці 102 років природною смертю і до останнього залишався в тверезому розумі видатного хіміка,який навряд страждав від страху перед життям,що можна зрозуміти з книги "LSD-моє складне дитя".
Ці люди також навряд чи страждали від фобій на кожному кроці...
Я не пропагую наркотики,я є великим противником нищіння власного організму і організмів моїх сусідів по планеті.Висловлюю протест ,як проти тяжких наркотичних речовин так особисто не сприймаю і маріхуанну.
Я звертаю увагу лиш на можливість ,а часом і необхідність дивитись ширше на світ навколо і на себе в ньому!