9ТЕ

May 09, 2010 21:19


як і всі інші, скажу сво "Фе", щодо 9го травня.

Це було сто років тому, після чого мені до сих пір ніяково. У нас в родині ніколи цей день не був святом, тим паче, з маминою сторони загиблих на фронті не було, оскільки всі були "ненадійні" (жили майже на Рівненщині). І десь коли мені було років так 8-9 (мабуть, більше, не пам"ятаю) нас з класом привели з квітами до могили невідомого солдата покладати квіти. В мене на той час були "круті" (як для мене малої) сонцезахисні окуляри в білій оправі. Так от, "досучі" однокласники присоромили мене, що я на могилі не зняла цих самих прекрасних окулярів. До сих пір не забуду, гадюки вони такі.   
Якщо боротися з дитячими спогадами - варто купити в цьому сезоні саме такі окулярики.

пс. моя бабуся вичудила. Передмова - моя бабуся все життя була страшна активістка і люди її обожнюють. Попри свої вміння в нетрадиційній медицині (в нас рід такий завш був - викачували яйцем, спалювали "рожу", лікували травами і те де), вона зараз стала брати участь в розбудові місцевої церкви, хоча там її вміння не сприймають адекватно. Так от, сьогодні в них в церкві поминають загиблих воїнів, так вона написала про своїх двох загиблих двоюрідних братів і в дужках написала "воїни УПА". Примітка - церква москвовського патріархату (я особисто не вітаю це "захоплення" церквою). Уявляю, що скаже їй батюшка і чи зачитає ці імена на службі.   

дитинство, спогади

Previous post Next post
Up