Горгани взимку (частина 2): через Дурню і Братківську на витоки Тиси.
Друга частина маршруту (від урвища Пекло) який ми пойшли з 2 по 8 січня: Стара Гута - пол. Середня - г. Висока (1803) - г. Ігровець (1804) - пер. Боревка - г. Боревка (1596) - г. Лопушна (1694) - г. Вел. Сивуля (1836) - г. Мал. Сивуля (1818) (1Б) - пол. Рущина - ур. Пекло - Перенизь - пол. Тавпиш - г. Тавпиш (1450) - хребет Тавпіширка - в. 1464 - пер. Легіонів - пер. Мал. Рогодзи - г. Пантир (1213) - пол. Пантир - схил г. Дурня (1150 м) - г. Дурня - г. Братківська - витоки Чорної Тиси - Ясіня.
День 4, 5 січня. По хребту до перевалу Легіонів: ур. Пекло - Перенизь - пол. Тавпиш - г. Тавпиш (1450) - в. 1464 - пер. Легіонів (1100). 10 км., набір висоти 700 м., амплітуда 350 м.
Від урочища Пекло аж до гори Велика Братківська маршрут йде старим кордоном. На всьому протязі кордону збереглися старі кордонні стовпчики, які є непоганим орієнтиром.
Виходимо на годину пізніше - 10:30
З ранку досить сильний вітер та сніг.
Спочатку йдемо по зеленому маршруту. Маркування добре, стежка читається без проблем, хоч під ногами багато свіжого снігу.
Полонина и перевал Перениз, час - 12:00.
Полонина Тавпиш, і за нею - однойменна гора [13:30].
На хребті Тавпіширка [14:10].
Не зважаючи на те що йдемо по хребту, майже весь час вгору - вниз.
З хребта Тавпіширка на перевал Легіонів йде синій маршрут. Починається він від прикордонного стовпчика №10 (є маркер) [15:10].
Спочатку це стежка через вирубку що заросла жерепом, але зараз це просто жереп під снігом.
Перші метрів 50 протропив без рюкзака. Йдемо просто по жерепу зверху, без снігоступів це пройти майже неможливо. Йдемо по напрямку, але виходимо точно до маркеру на краю лісу.
Далі - стежка по лісу, яка спочатку спускається серпантином по крутому схилу, і потім йде по хребту до перевалу Легіонів.
Критизна схилу тут - десь 30 градусів.
Стежку пару раз губили - тут вона погано читається під снігом та завалами, але потім знову на неї виходили.
На перевал вийшли вже по темному, стали на межі лісу вище перевалу - на самому перевалі сильний вітер. Як на диво, знайшли джерело, яке розташовано на захід і трохи нижче сідловини.
День 5, 6 січня.
Підхід під гору Дурня: пер. Легіонів - пер. Мал. Рогодзи - г. Пантир (1213) - пол. Пантир - схил г. Дурня (1150 м). 7 км., набір висоти 300 м., амплітуда 150 м.
Сьогодні день не напружений, виходимо знов пізно.
Снігопад скінчився, змінна хмарність.
Проходимо перевал Легіонів [10:54].
Далі по хребту марковані маршрути відсутні, але вздовж старого кордону йде дорога або стежка.
Спускаємось на перевал Мали Рогодзи [12:25].
Справа - наліво: Дурня, Гропа, Мала Братківська
На полонині Пантир загубили стежку і трохи поблукали. Далі, на седловині перед початком підйому на Дурню - захаращена вирубка, більш схожа на бурелом [14:30].
Стаємо прям біля дорозі, там де на карті відмінено джерело (висота біля 1200). Джерело - це струмочок у рівчачку вздовж дороги, довелося викопати ямку щоб набирати води.
День 6, 7 січня. Через Дурню та Братківську на витоки Тиси. 12 км., набір висоти 700 м., амплітуда 580 м.
З ранку сонце. Сьогодні важкий день, тому намагаємося вийти раніше. Майже вдалось - 9:30
Відразу - крутий підйом, набір більш ніж 150 метрів. Далі йде поступовий набір висоти вздовж хребта.
Виходимо на досить вузький гребінь, вище починається зона жерепу. Попереду вже видна верхівка Дурні [12:20].
Траверсні стежки, по яким зазвичай обходять Дурню літом, йдуть через жереп, і все це присипано шаром снігу. Тому йдемо через саму вершину.
Протропити жереп на досить крутому схилі зайняло близько години.
Виходимо на вершину Дурня [14:05].
Південний схил Дурні не має значної рослинності, тому і снігу небагато. Більше снігу на сідловині. Далі йдемо по стежці. Багато слідів тварин, навіть вовк тут пройшов.
Там де стежка з Дурні виходить на ребро Гропи - знову зона жерепу. Підіймаємось прямо вгору по відкритій ділянці схилу. По гребню йде стежка з полонини Гропа, [15:40].
Східний схил Гропи майже вільний від снігу, тому йдемо траверсною стежкою.
Ще за перехід виходимо на Братківську.
Сонце сідає, дуже красиві види навколо.
На вершині десь о [17:00].
На спуску з Братківської перший взяв лівіше, ніж треба - тому на спускову стежку ми не потрапили.
Швидко скинули по сніжному кулуару, але потім почалась зона лісу. По навігатору виходимо на полонину, через яку згідно карти проходить дорога, або просіка - але ніяких слідів її немає. Рухаємось по лісу по напрямку цієї міфічної дороги. Багато часу зайняло проходження зони бурелому - товстезні дерева в 2 поверхи.
Приблизний напрямок нашого руху.
Десь через 2.5 години спускаємося в русло струмка і незабаром виходимо на зелений маршрут, який проходить по хребту на протилежному борті. Ще хвилин 40 - і ми на витоках Чорної Тиси.
День 7, 8 січня. Спуск з витоків Чорної Тиси до Ясіней. 22 км., амплітуда 640 м.
Вийшли в 10:30. Спускаємось на джерело Витік Чорної Тиси.
Далі по стежці - жовтий маршрут - до дороги. І по дорозі до селища Чорна Тиса, а потім до Ясіней.
Вздовж дороги обладнано декілька місць для відпочинку, які ми використовуємо за призначенням. В Ясінях - в 17:15.
Горгани взимку (частина 1): траверс Ігровець - Сивулі.
Тиждень в Горганах, фото
День 4, 5 січня. По хребту до перевалу Легіонів: ур. Пекло - Перенизь - пол. Тавпиш - г. Тавпиш (1450) - в. 1464 - пер. Легіонів (1100). 10 км., набір висоти 700 м., амплітуда 350 м.
Від урочища Пекло аж до гори Велика Братківська маршрут йде старим кордоном. На всьому протязі кордону збереглися старі кордонні стовпчики, які є непоганим орієнтиром.
Виходимо на годину пізніше - 10:30
З ранку досить сильний вітер та сніг.
Спочатку йдемо по зеленому маршруту. Маркування добре, стежка читається без проблем, хоч під ногами багато свіжого снігу.
Полонина и перевал Перениз, час - 12:00.
Полонина Тавпиш, і за нею - однойменна гора [13:30].
На хребті Тавпіширка [14:10].
Не зважаючи на те що йдемо по хребту, майже весь час вгору - вниз.
З хребта Тавпіширка на перевал Легіонів йде синій маршрут. Починається він від прикордонного стовпчика №10 (є маркер) [15:10].
Спочатку це стежка через вирубку що заросла жерепом, але зараз це просто жереп під снігом.
Перші метрів 50 протропив без рюкзака. Йдемо просто по жерепу зверху, без снігоступів це пройти майже неможливо. Йдемо по напрямку, але виходимо точно до маркеру на краю лісу.
Далі - стежка по лісу, яка спочатку спускається серпантином по крутому схилу, і потім йде по хребту до перевалу Легіонів.
Критизна схилу тут - десь 30 градусів.
Стежку пару раз губили - тут вона погано читається під снігом та завалами, але потім знову на неї виходили.
На перевал вийшли вже по темному, стали на межі лісу вище перевалу - на самому перевалі сильний вітер. Як на диво, знайшли джерело, яке розташовано на захід і трохи нижче сідловини.
День 5, 6 січня.
Підхід під гору Дурня: пер. Легіонів - пер. Мал. Рогодзи - г. Пантир (1213) - пол. Пантир - схил г. Дурня (1150 м). 7 км., набір висоти 300 м., амплітуда 150 м.
Сьогодні день не напружений, виходимо знов пізно.
Снігопад скінчився, змінна хмарність.
Проходимо перевал Легіонів [10:54].
Далі по хребту марковані маршрути відсутні, але вздовж старого кордону йде дорога або стежка.
Спускаємось на перевал Мали Рогодзи [12:25].
Справа - наліво: Дурня, Гропа, Мала Братківська
На полонині Пантир загубили стежку і трохи поблукали. Далі, на седловині перед початком підйому на Дурню - захаращена вирубка, більш схожа на бурелом [14:30].
Стаємо прям біля дорозі, там де на карті відмінено джерело (висота біля 1200). Джерело - це струмочок у рівчачку вздовж дороги, довелося викопати ямку щоб набирати води.
День 6, 7 січня. Через Дурню та Братківську на витоки Тиси. 12 км., набір висоти 700 м., амплітуда 580 м.
З ранку сонце. Сьогодні важкий день, тому намагаємося вийти раніше. Майже вдалось - 9:30
Відразу - крутий підйом, набір більш ніж 150 метрів. Далі йде поступовий набір висоти вздовж хребта.
Виходимо на досить вузький гребінь, вище починається зона жерепу. Попереду вже видна верхівка Дурні [12:20].
Траверсні стежки, по яким зазвичай обходять Дурню літом, йдуть через жереп, і все це присипано шаром снігу. Тому йдемо через саму вершину.
Протропити жереп на досить крутому схилі зайняло близько години.
Виходимо на вершину Дурня [14:05].
Південний схил Дурні не має значної рослинності, тому і снігу небагато. Більше снігу на сідловині. Далі йдемо по стежці. Багато слідів тварин, навіть вовк тут пройшов.
Там де стежка з Дурні виходить на ребро Гропи - знову зона жерепу. Підіймаємось прямо вгору по відкритій ділянці схилу. По гребню йде стежка з полонини Гропа, [15:40].
Східний схил Гропи майже вільний від снігу, тому йдемо траверсною стежкою.
Ще за перехід виходимо на Братківську.
Сонце сідає, дуже красиві види навколо.
На вершині десь о [17:00].
На спуску з Братківської перший взяв лівіше, ніж треба - тому на спускову стежку ми не потрапили.
Швидко скинули по сніжному кулуару, але потім почалась зона лісу. По навігатору виходимо на полонину, через яку згідно карти проходить дорога, або просіка - але ніяких слідів її немає. Рухаємось по лісу по напрямку цієї міфічної дороги. Багато часу зайняло проходження зони бурелому - товстезні дерева в 2 поверхи.
Приблизний напрямок нашого руху.
Десь через 2.5 години спускаємося в русло струмка і незабаром виходимо на зелений маршрут, який проходить по хребту на протилежному борті. Ще хвилин 40 - і ми на витоках Чорної Тиси.
День 7, 8 січня. Спуск з витоків Чорної Тиси до Ясіней. 22 км., амплітуда 640 м.
Вийшли в 10:30. Спускаємось на джерело Витік Чорної Тиси.
Далі по стежці - жовтий маршрут - до дороги. І по дорозі до селища Чорна Тиса, а потім до Ясіней.
Вздовж дороги обладнано декілька місць для відпочинку, які ми використовуємо за призначенням. В Ясінях - в 17:15.
Горгани взимку (частина 1): траверс Ігровець - Сивулі.
Тиждень в Горганах, фото