(no subject)
Отже, замість того, що повернутись з сонячного (хотіла написати Салехарда) Крима, а точніше міста-героя Севастополя у понеділок, ми з нього втікали вчора і сьогодні вже в Києві.
По приїзду сльози радості душили мене та я готова була цілувати перон київського вокзалу.
Відкриття з "оновленого" Севаса (цього разу даю пару яскрах замальовок з громадського транспорту):
1. Всі дуже непримітні і грубі - яке там дякую, прошу і теде.
На запитання тітоньки у маршрутчика який це номер, він відповів - а вы что не смотрели в какой номер садитесь?
2. У т же маршрутках їздять бомжі - це просто повний алес. Пілять, повна маршрутка бомжів. Здивувало те, що хоча вона і засмерділи всю маршрутку і були малотверезі, за проїзд розплатились, бо ми чекали на бетл
3. Всі юзають тему ветеранів. По місту борди "70 років без війни". Так от, знову приклад з маршрутки - заходить бабця, каже що ветеран війни і чи можна під'їхати зупинку безкоштовно. Водій їй, що он маршрутка спереду стоїть, там вам зручніше буде заходити, бо в мене сходинки високі (бабця фактично вже у маршрутці). Вона - так поки я вийду, маршрутка втече. Водій запевняє, що маршрутка стоятиме ще довго. Бабця вишпортується з маршрутки, маршрутка попереду втікає перед її носом, а водій нашої хутенько закриває двері і також дає дьору. Завіса. Без аплодисментів.
На нашу українську реагували нормально, ніде слова поганого ми не почули. В них повний голяк з туристами.
На авто номерах деякі затяті рашан патріоти заклеюють укр прапор російським. Мдам.
Закрито багато мережевих магазинів у ТЦ. Ціни у меню, транспорті та в будь-де в гривнях і рублях, але народ розраховується гривнями.
Вітають один одного з першим травня, це в них свято.
По центру мало не зубними щітками асфальт миють. Чекають на приїзд Пу на 9те травня.
Сувеніри всі також з рос тематикою.
Це ж як вони у складі України виявляється мучились. Бідосі. Ми з Колегою навіть згадали давніх греків та нагородили наших колишніх співвітчизників означенням стоіки.
Все, даю собі слово - ніколи більше в цю сраку не їздити.
Я була свідком зміни політичних епох у ці два дні та встигла пожити у Совіцькому Союзі. Щасливо вам там залишатись, панове стоіки.
По приїзду сльози радості душили мене та я готова була цілувати перон київського вокзалу.
Відкриття з "оновленого" Севаса (цього разу даю пару яскрах замальовок з громадського транспорту):
1. Всі дуже непримітні і грубі - яке там дякую, прошу і теде.
На запитання тітоньки у маршрутчика який це номер, він відповів - а вы что не смотрели в какой номер садитесь?
2. У т же маршрутках їздять бомжі - це просто повний алес. Пілять, повна маршрутка бомжів. Здивувало те, що хоча вона і засмерділи всю маршрутку і були малотверезі, за проїзд розплатились, бо ми чекали на бетл
3. Всі юзають тему ветеранів. По місту борди "70 років без війни". Так от, знову приклад з маршрутки - заходить бабця, каже що ветеран війни і чи можна під'їхати зупинку безкоштовно. Водій їй, що он маршрутка спереду стоїть, там вам зручніше буде заходити, бо в мене сходинки високі (бабця фактично вже у маршрутці). Вона - так поки я вийду, маршрутка втече. Водій запевняє, що маршрутка стоятиме ще довго. Бабця вишпортується з маршрутки, маршрутка попереду втікає перед її носом, а водій нашої хутенько закриває двері і також дає дьору. Завіса. Без аплодисментів.
На нашу українську реагували нормально, ніде слова поганого ми не почули. В них повний голяк з туристами.
На авто номерах деякі затяті рашан патріоти заклеюють укр прапор російським. Мдам.
Закрито багато мережевих магазинів у ТЦ. Ціни у меню, транспорті та в будь-де в гривнях і рублях, але народ розраховується гривнями.
Вітають один одного з першим травня, це в них свято.
По центру мало не зубними щітками асфальт миють. Чекають на приїзд Пу на 9те травня.
Сувеніри всі також з рос тематикою.
Це ж як вони у складі України виявляється мучились. Бідосі. Ми з Колегою навіть згадали давніх греків та нагородили наших колишніх співвітчизників означенням стоіки.
Все, даю собі слово - ніколи більше в цю сраку не їздити.
Я була свідком зміни політичних епох у ці два дні та встигла пожити у Совіцькому Союзі. Щасливо вам там залишатись, панове стоіки.