із циклу "вірші на решту"

[loudurr]

Я щаслива людина
Жодна мрія моя не здійснилась
Окрім того, що днями наснилось
Як до мене промовив Аміда:
Не біда, ми обидва
Надто зайві, щоб бути розп’ятими,
І занадто слабкі, щоби бути солдатами
Ніхто не носитиме нас на хоругвах, і навіть
В заплічнім мішку на пам'ять
Серед різного мотлоху не триматиме картку
Де ти посміхаєшся. І не варто.
Тому що напрочуд щасливій людині
Потрібно лише збудувати стіну
Щоб решту життя свідомо зганьбити
На рішення - обійти, чи розбити?