Кременец. Замок. Часть 1

Mar 22, 2017 14:48

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Кременець. Замок. Частина 1. Погляд з небес/Наследие. Кременец. Замок. Часть 1.
нагадую, там де це можливо, по кліку дивимося великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...




Тип споруди: замок. Так само відомий як: Кременецкая крепость (рус.)
Перший етап будівництва: не пізніше 12 століття. Останній етап будівництва: 1-а половина 17 століття.
-----
Тип сооружения: замок. Так же известен как: Кременецька фортеця (укр.)
Первый этап строительства: не позднее 12 века. Последний этап строительства: 1-ая половина 17 века.













Місце для спорудження укріплень було вибрано на вершині гори Бони, біля підніжжя якої тече річка Іква. Гора виразно домінує над навколишньою місцевістю - 397 м. над рівнем моря, 105 метрів від підошви.
9 століття. Хоча невідомо, коли на горі Боні з'явилися перші укріплення, на думку дослідника М. Теодоровича вони могли виникнути ще в 9 ст., коли Волинь була заселена слов'янськими племенами. Як би там не було, а перші укріплення на горі були виконані з дерева і землі.
1073 рік. Польський історик Окольський вказує, що в цьому році замок захопили війська польського короля Болеслава II.
-----
Место для сооружения укреплений было выбрано на вершине горы Боны, у подножья которой течёт река Иква. Гора выразительно доминирует над окружающей местностью - 397 м. над уровнем моря, 105 метров от подошвы.
9 век. Хотя неизвестно, когда на горе Боне появились первые укрепления, по мнению исследователя М. Теодоровича они могли возникнуть ещё в 9 в., когда Волынь была заселена славянскими племенами. Как бы там ни было, а первые укрепления на горе были выполнены из древа и земли.
1073 год. Польский историк Окольский указывает, что в этом году замок захватили войска польского короля Болеслава II.









13 століття. Невідомо, як виглядав замок в цей період. На думку історика М. Теодоровича посередині замку біля лівої, поверненою до Чорній горі стіні стояла замкова церква Архистратига Михаїла, збудована ще на початку 13 століття старостою замку Денисом-Мокосіем.
1226 рік (або 1227). Перша згадка Кременця в Руському літописі. Тоді на Галицьку і Волинську землі напав угорський король Андрій II. Замок він взяти не зміг, в результаті атакуючі були розгромлені руськими військами Мстислава Удатного (? - 1228).
Зима 1240 року. Замок виявився одним з небагатьох європейських фортифікаційних споруд, які змогли встояти перед натиском військ хана Батия.
1255 рік (за іншими даними в 1254). Під Кременцем війська Данила Галицького розбили татарське військо хана Куремси.
 -----
13 век. Неизвестно, как выглядел замок в этот период. По мнению историка М. Теодоровича посредине замка возле левой, повёрнутой к Чёрной горе стене стояла замковая церковь Архистратига Михаила, построенная ещё в начале 13 века старостой замка Денисом-Мокосием.
1226 год (или 1227). Первое упоминание Кременца в Русской летописи. Тогда на Галицкую и Волынскую земли напал венгерский король Андрей II. Замок он взять не смог, в итоге атакующие были разгромлены русскими войсками Мстислава Удатного (? - 1228).
Зима 1240 года. Замок оказался одним из немногих европейских фортификационных сооружений, которые смогли устоять перед натиском войск хана Батыя.
1255 год (по другим данным в 1254). Под Кременцом войска Данилы Галицкого разбили татарское войско хана Куремсы.











1261 рік (або 1259). За умовами мирного договору з татарським ханом Бурундаєм багато слов'янськіх укріплень повинні були припинити своє існування. Кременецька твердиня була одним з багатьох форпостів, чиї укріплення були скасовані. Згодом їх знову відновлять.
Кінець 13 століття. Під час правління Мстислава Даниловича колишні дерев'яні укріплення були перебудовані в камені.
40-е - 80-е роки 14 століття. Території, які контролював Кременець, стали ареною для кривавого протистояння між Литвою, Польщею та Угорщиною за розділ сфер впливу на цих землях. У цей період замок неодноразово переходив з рук в руки.
1340 рік. Литва заволоділа Кременцем.
Орієнтовно 1350 - 1352 роки. Кременець знаходився у власності князя Юрія Нарімутовіча.
-----
1261 год (или 1259). По условиям мирного договора с татарским ханом Бурундаем многие славянские укрепления должны были прекратить своё существование. Кременецкая твердыня была одним из многих форпостов, чьи укрепления были упразднены. Впоследствии их снова восстановят.
Конец 13 века. Во время правления Мстислава Даниловича прежние деревянные укрепления были перестроены в камне.
40-е - 80-е года 14 века. Территории, которые контролировал Кременец, стали ареной для кровавого противостояния между Литвой, Польшей и Венгрией за раздел сфер влияния на этих землях. В этот период замок не раз переходил из рук в руки.
1340 год. Литва завладела Кременцом.
Ориентировочно 1350 - 1352 годы. Кременец находился в собственности князя Юрия Наримутовича.








1354 рік. Кременець захопив волинський князь Любарт Гедимінович (1300 - 1383 або 1385), однак надовго в місті закріпитися не зміг.
1366 рік. Кременець переходить під владу Польщі.
2-а половина 14 століття. За іншими відомостями будівництво кам'яного замку почав не Мстислав Данилович, а польський король Казимир III, коли в 1366 році отримав Кременець за договором з литовськими князями Гедиміновичами.
1370 рік. Кременець переходить під владу угорського короля Людовика Анжуйського, під час правління якого замок продовжували зміцнювати.
Орієнтовно 1370 - 1382 роки. Кременець знаходився під владою Любарта. Зміцнення замку в цей період триває.
-----
1354 год. Кременец захватил волынский князь Любарт Гедиминович (1300 - 1383 или 1385), однако надолго в городе закрепиться не смог.
1366 год. Кременец переходит под власть Польши.
2-ая половина 14 века. По другим сведениям строительство каменного замка начал не Мстислав Данилович, а польский король Казимир III, когда в 1366 году получил Кременец по договору с литовскими князьями Гедиминовичами.
1370 год. Кременец переходит под власть венгерского короля Людовика Анжуйского, во время правления которого замок продолжали укреплять.
Ориентировочно 1370 - 1382 годы. Кременец находился под властью Любарта. Укрепление замка в этот период продолжается.











?. Кременець перейшов у власність Великого Князя Литовського Вітовта (1350 - 1430).
1392 - 1395 роки. Кременець належав Великому Князю Литовському Свидригайло Ольгердовичу (близько 1355 - 1452), супернику Вітовта.
1395 рік. Кременець знову під владою Вітовта.
1409 - 1418 роки. За наказом Вітовта князь Свидригайло Ольгердович, який учинив невдалу спробу захоплення влади, був заточений в темниці Кременецького замку, де провів близько 9 років. У 1418 за допомогою волинських князів він вирвався на свободу, щоб продовжити боротьбу за престол.
1410 рік. За свідченнями польського хроніста Яна Длугоша, загін, набраний в Кременці, взяв участь у знаменитій Грюнвальдській битві.
1420 рік. За свідченнями француза Жільбера де Лануа, в Кременецькому замку Вітовт приймав послів з багатьох країн, в тому числі з Франції, Англії, а так само гостей з Пскова і Новгорода.
-----
?. Кременец перешёл в собственность Великого Князя Литовского Витовта (1350 - 1430).
1392 - 1395 годы. Кременец принадлежал Великому Князю Литовскому Свидригайло Ольгердовичу (около 1355 - 1452), сопернику Витовта.
1395 год. Кременец снова под властью Витовта.
1409 - 1418 годы. По приказу Витовта князь Свидригайло Ольгердович, совершивший неудачную попытку захвата власти, был заточён в темнице Кременецкого замка, где провёл около 9 лет. В 1418 при помощи волынских князей он вырвался на свободу, чтобы продолжить борьбу за престол.
1410 год. По свидетельствам польского хрониста Яна Длугоша, отряд, набранный в Кременце, принял участие в знаменитой Грюнвальдской битве.
1420 год. По свидетельствам француза Жильбера де Лануа, в Кременецком замке Витовт принимал послов из многих стран, в том числе из Франции, Англии, а так же гостей из Пскова и Новгорода.









1430 - 1452 роки. Після смерті Вітовта (1430 рік) Кременець знову перейшов під владу Свидригайла Ольгердовича, який з деякими перервами володів містом і замком аж до своєї смерті (1452 рік).
1431 рік. Кременець отримує Магдебурзьке право, що сприяє розвитку і подальшого зміцнення замку.
1497 рік. Татари напали на місто і розграбували його.
1500 рік. Напад татар на Кременець.
16 століття. Замок виконував не тільки оборонну, а й адміністративну функцію. Звідси староста Кременця керував землями, що знаходяться в його веденні. У замку проводив засідання повітовий суд, тут знаходилися актові книги і в'язниця.
-----
1430 - 1452 годы. После смерти Витовта (1430 год) Кременец снова перешёл под власть Свидригайло Ольгердовича, который с некоторыми перерывами владел городом и замком вплоть до своей смерти (1452 год).
1431 год. Кременец получает Магдебургское право, что способствует развитию и дальнейшему укреплению замка.
1497 год. Татары напали на город и разграбили его.
1500 год. Нападение татар на Кременец.
16 век. Замок выполнял не только оборонную, но и административную функцию. Отсюда староста Кременца управлял землями, находящимися в его ведении. В замке проводил заседания поветовый суд, здесь находились актовые книги и тюрьма.








Далі буде.../Продолжение следует...

Джерело/источник:
http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/kremeneckij-zamok-kremenec

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування весняної експедиції. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Це можуть бути, як грошові кошти перераховані на мою карту Приватбанку (5363 5426 0205 1337), так і талони на паливо або власне саме паливо. Для тих що є нашими друзями за кордоном України, доларова карта (5168 7423 3624 9143).

Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Архітектурні Пам'ятки Украіїні. Спадщина.”.
-----
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию весенней экспедиции. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Это могут быть, как денежные средства перечисленные на мою карту Приватбанка (5363 5426 0205 1337), так и талоны на топливо или собственно само топливо. Для тех что является нашими друзьями за рубежом Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143).

Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту"Архітектурні Пам'ятки Украіїні. Спадщина.”.

ну как то так =))

Украина, Замки

Previous post Next post
Up