Замок Хуст. История и панорамы
Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Наследие. Хуст. Замок. Часть 3. Панорамы/Спадщина. Хуст. Замок. Частина 3. Панорами .
1617 год. Хуст перешёл под власть Иштвана Бетлена (1582 - 1648), брат которого, Габор Бетлен, был известным противником Габсбургов. За право владеть Хустом Иштван заплатил брату 20 000 форинтов.
?. При Иштване вокруг 2-х линий каменных укреплений замка была возведена 3-я вспомогательная оборонная линия, состоявшая из частокола (так называемый «паланок»). Тогда же в замке был построен (или перестроен) богато украшенный дворец.
1629 год. Умирает Габор Бетлен. На трон Трансильванского князя претендовал его сын Иштван и влиятельный магнат Дёрдь I Ракоци (1593 - 1648). Трансильванская шляхта возвела на трон Дёрдя I, а Иштван остался не у дел, но Хуст всё ещё находился в его руках. Началась длительная конфронтация Дёрдя I и Иштвана.
1637 год (?). Не получив укрепление мирным путём, войска Дёрдя приступают к осаде Хустского замка. Однако осада оказалась неудачной, замок не поддался. Ракоци был вынужден подписать с Иштваном договор, согласно которому Иштван обязался более не претендовать на трон Трансильванского князя в обмен на власть над землями Марамороша и Хустским замком. 13 сентября 1673 года Дёрдь I прибыл в Хуст, где в замке и был подписан упомянутый договор.
-----------------
1617 рік. Хуст перейшов під владу Іштвана Бетлена (1582 - 1648), брат якого, Габор Бетлен, був відомим противником Габсбургів. За право володіти Хустом Іштван заплатив братові 20 000 форинтів.
?. При Іштвані навколо 2-х ліній кам'яних укріплень замку була зведена 3-тя допоміжна оборонна лінія, що складалася з частоколу (так званий «паланок»). Тоді ж в замку був побудований (або перебудований) пишний палац.
1629 рік. Помирає Габор Бетлен. На трон Трансильванського князя претендував його син Іштван і впливовий магнат Дьордь I Ракоці (+1593 - 1648). Трансільванська шляхта звела на трон Дьордя I, а Іштван залишився не при справах, але Хуст все ще перебував в його руках. Почалася тривала конфронтація Дьордя I і Іштвана.
1637 рік (?). Не отримавши укріплення мирним шляхом, війська Дьордя приступають до облоги Хустського замку. Однак облога виявилася невдалою, замок не піддався. Ракоці був змушений підписати з Іштваном договір, згідно з яким Іштван зобов'язався більше не претендувати на трон Трансильванського князя в обмін на владу над землями Марамороша та Хустським замком. 13 вересня 1673 року Дьордь I прибув до Хуста, де в замку і був підписаний згаданий договір.
1657 год. В 1656 - 1657 годах трансильванский князь Дёрдь II Ракоци (1621 - 1660) выступил в качестве союзника шведского короля Карла XI и Богдана Хмельницкого против Речи Посполитой. В развязавшейся войне трансильванское войско было разбито поляками, которые после одержанной победы вторглись на Закарпатье, разрушив и опустошив множество сёл и городков. Закарпатье затопили волны хаоса - край грабили как татары, так и дезертиры разбитой армии Ракоци, здесь велась борьба враждующих феодалов, делящих сферы влияния после того как турки объявили о свержении Дёрдя II с княжеского трона Трансильвании. Не смотря на тяжёлую ситуацию, в которой оказалось Закарпатье, Хустский замок вражеские войска практически не тревожили, поскольку на осаду и штурм такого укрепления попросту не было сил и времени.
----------
1657 рік. У 1656 - 1657 роках трансільванський князь Дьордь II Ракоці (1621 - 1660) виступив як союзник шведського короля Карла XI і Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. У розв'язаній війні Трансільванське військо було розбите поляками, які після здобутої перемоги вторглися на Закарпаття, зруйнувавши і спустошивши безліч сіл і містечок. Закарпаття затопили хвилі хаосу - край грабували як татари, так і дезертири розбитої армії Ракоці, тут велася боротьба ворогуючих феодалів, що ділили сфери впливу після того як турки оголосили про повалення Дьордя II з княжого трону Трансільванії. Не дивлячись на важку ситуацію, в якій виявилося Закарпаття, Хустський замок ворожі війська практично не турбували, оскільки на облогу і штурм такого зміцнення просто не було сил і часу.
1661 год (?). Историки советского периода упоминали о нескольких неудачных попытках турок захватить Хуст в период 1661 - 1662 годов. В этот период турки выдвинули на трон Трансильвании своего претендента - Миклоша Золоми, но его пленили и заточили в Хусте. В сторону замка выдвинулись турецкие войска под командованием великого визиря Али-паша, командующего турецкими войсками в Венгрии, и вскоре его войска вторглись в Мараморош. Подойдя к замку, Али-паша направил туда своих послов. Неизвестно, каковы были итоги проведённых переговоров, но всё завершилось мирным путём - турки замок захватить не пытались, вскоре сняли свой лагерь и выдвинулись в сторону Словакии.
В свите Али-паши во время этого похода находился знаменитый путешественник Эвлия Челеби (1611 - 1682), оставивший в своей знаменитой «Книге путешествий» описание твердыни в Хусте: «Хустский замок расположен на вершине горы Хассана, стены его высоки и толсты, и мощью своей он похож на крепость Искандер, ибо высота башен его достигает небес. Жилые сооружения замка окнами выходят на запад и возвышаются одно над другим. Крыши его дворцов покрыты цветной черепицей, а крыши церквей - жестью, кресты на них из чистого золота и так блестят, что у того, кто на них смотрит, от мерцания глаза устают и вынужден он из уважения перед ними взгляд свой склонить. Бесконечны его сады и виноградники, чудесные его вода и воздух!».
--------------------
1661 рік (?). Історики радянського періоду згадували про кілька невдалих спроб турків захопити Хуст в період 1661 - 1662 років. У цей період турки висунули на трон Трансільванії свого претендента - Міклоша Золоми, але його полонили і заточили в Хусті. В сторону замку висунулися великий візир Алі-паша, командувач турецькими військами в Угорщині, і незабаром його війська вторглися в Мараморош. Підійшовши до замку, Алі-паша направив туди своїх послів. Невідомо, які були підсумки проведених переговорів, але все завершилося мирним шляхом - турки замок захопити не намагалися, незабаром зняли свій табір і вирушили в бік Словаччини.
У свиті Алі-паші під час цього походу перебував знаменитий мандрівник Евлія Челебі (1611 - 1682), який залишив у своїй знаменитій «Книзі подорожей» опис твердині в Хусті: «Хустський замок розташований на вершині гори Хассана, стіни його високі й товсті, і міццю своєю він схожий на фортецю Іскандер, бо висота веж його досягає небес. Житлові споруди замку вікнами виходять на захід і підносяться одна над іншою. Дахи його палаців покриті кольоровою черепицею, а дахи церков - бляхою, хрести на них з чистого золота і так блищать, що у того, хто на них дивиться, від мерехтіння очі втомлюються і змушений він з поваги перед ними погляд свій схилити. Нескінченні його сади і виноградники, чудові його вода і повітря! ».
1669 год. Капитан замка Михай Катона составил реестр Хустского замка. В документе было отмечено, что артиллерийский парк замка состоял из 50 пушек разного калибра, также в описи было отмечено наличие в арсенале 3 000 ядер и нескольких тонн пороха.
1687 год. Жупан Марамороша идёт на предательство и сдаёт замок войскам императора Леопольда I (1640 - 1705). Вскоре в Хустском замке, оказавшемся под властью Габсбургов, размещается так называемая «вольная рота», в состав которой входили ветераны турецких войск. Они были плохо вооружены, им нерегулярно платили жалование и потому солдаты гарнизона промышляли воровством или даже просили милостыню на улицах города. В создавшейся ситуации замок начла быстро ветшать.
1692 год. По вине солдат гарнизона в замке взорвался пороховой погреб. Взрыв повредил большую часть жилых помещений Верхнего замка и уничтожил ряд построек комплекса.
1699 год. Капитан замка барон Айзнер просил императора Леопольда I обратить внимание на плачевное состояние замка. В ответ на это ходатайство Леопольд I 9 февраля 1699 года отдал приказ отремонтировать замок за счёт доходов жупы.
------------------
1669 рік. Капітан замку Міхай Катона склав реєстр Хустського замку. У документі було зазначено, що артилерійський парк замку складався з 50 гармат різного калібру, також в описі було відзначено наявність в арсеналі 3 000 ядер і декількох тонн пороху.
1687 рік. Жупан Марамороша йде на зраду і здає замок військам імператора Леопольда I (1640 - 1705). Незабаром в Хустському замку, що опинився під владою Габсбургів, розміщується так звана «вільна рота», до складу якої входили ветерани турецьких військ. Вони були погано озброєні, їм нерегулярно платили платню і тому солдати гарнізону промишляли крадіжками або навіть просили милостиню на вулицях міста. У ситуації, що склалась, замок начла швидко занепадати.
1692 рік. З вини солдатів гарнізону в замку вибухнув пороховий льох. Вибух пошкодив більшу частину житлових приміщень Верхнього замку і знищив ряд будівель комплексу.
1699 рік. Капітан замку барон Айзнер просив імператора Леопольда I звернути увагу на жалюгідний стан замку. У відповідь на це клопотання Леопольд I 9 лютого 1699 року віддав наказ відремонтувати замок за рахунок доходів жупи.
1703 год. Ремонтные работы в замке ещё не были завершены, когда вспыхнула новая антигабсбургская война (1703 - 1711), возглавляемая Ференцем II Ракоци (1676 - 1735). В средине августа к замку подошли повстанцы, возглавляемые Яношем Маешем. Была установлена связь с солдатами гарнизона, которые согласились пойти на предательство - 17 сентября они убили командующего гарнизоном барона Айзнера (Эйтнера) и сдали крепость со всем оружием и боеприпасами повстанцам.
1706 год. Инвентарь замка засвидетельствовал сильную деградацию вооружения крепости - на тот момент защиту Хустского укрепления обеспечивали всего 12 пушек.
1706 - 1711 год. Закарпатье снова погружалось в хаос, подогреваемый многочисленными бесчинствами дезертиров и бушующими эпидемиями. Край приходил в запустение.
---------------
1703 рік. Ремонтні роботи в замку ще не були завершені, коли спалахнула нова антигабсбургська війна (1703 - 1711), очолювана Ференцем II Ракоці (1676 - 1735). У середині серпня до замку підійшли повстанці, очолювані Яношем Маешем. Був встановлений зв'язок з солдатами гарнізону, які погодилися піти на зраду - 17 вересня вони вбили командувача гарнізоном барона Айзнера (Ейтнера) і здали фортецю з усією зброєю і боєприпасами повстанцям.
1706 рік. Інвентар замку засвідчив сильну деградацію озброєння фортеці - на той момент захист Хустського зміцнення забезпечували всього 12 гармат.
1706 - 1711 рік. Закарпаття знову поринало в хаос, що підігрівався численними безчинствами дезертирів і бурхливими епідеміями. Край приходив в запустіння.
1711 год. После поражения антигабсбургского восстания Хустский замок снова оказался под властью Габсбургов и в его стенах снова был размещён гарнизон. Замковые строения пришли в упадок. В отличие от ситуации 1699 года на этот раз обнищавший и разорённый край уже был не способен финансировать восстановление укреплений. Обветшание замка продолжалось.
1717 - 1737 годы. В замке проводились перманентные незначительные ремонтные работы.
1720 год. Хуст в этот период был небольшим городком, в котором насчитывалось всего 70 дворов (29 дворянских и 41 крестьянских).
1724 год. Некий неизвестный художник нарисовал фасадную часть комплекса внешних ворот замка.
1748 год. В замке проводились ремонтные работы.
29 июня 1749 года. Наместнический совет в Хусте приходит к выводу, что замок окончательно потерял своё стратегическое значение.
--------------------
1711 рік. Після поразки антигабсбурзького повстання Хустський замок знову опинився під владою Габсбургів і в його стінах знову був розміщений гарнізон. Замкові будівлі прийшли в занепад. На відміну від ситуації 1699 року на цей раз зубожілий і розорений край уже був неспроможний фінансувати відновлення укріплень. Старіння замку тривало.
1717 - 1737 роки. У замку проводилися перманентні незначні ремонтні роботи.
1720 рік. Хуст в цей період був невеликим містечком, в якому налічувалося усього 70 дворів (29 дворянських і 41 селянський).
1724 рік. Якийсь невідомий художник намалював фасадну частину комплексу зовнішніх воріт замку.
1748 рік. У замку проводилися ремонтні роботи.
29 червня 1749 року. Намісник ради в Хусті приходить до висновку, що замок остаточно втратив своє стратегічне значення.
3 июля 1766 года. Ночью над замком бушевала сильная гроза, которая нанесла ему непоправимый урон. Молнии неоднократно попадали в замковые строения: корчму, дом коменданта, колокольню. На крышах Верхнего замка разгорелся пожар, и случилось то, чего так опасался гарнизон - взорвался пороховой погреб. То ли порох воспламенился от очередного удара молнии, то ли до него добрался огонь пожара, но, так или иначе, прогремел мощный взрыв, основательно повредивший постройки Верхнего замка. То, что не уничтожил взрыв, поглотил огонь бушевавшего пожара. Ворота замка (Верхнего?) были так сильно разрушены, что перебраться через завалы камня пришлось при помощи лестницы.
----------
3 липня 1766 року. Вночі над замком бушувала сильна гроза, яка завдала йому непоправної шкоди. Блискавки неодноразово потрапляли в замкові будівлі: корчму, будинок коменданта, дзвіницю. На дахах Верхнього замку спалахнула пожежа, і сталося те, чого так побоювався гарнізон - вибухнув пороховий льох. Чи то порох спалахнув від чергового удару блискавки, то чи до нього добрався вогонь пожежі, але, так чи інакше, пролунав потужний вибух, грунтовно пошкодив будівлі Верхнього замку. Те, що не знищив вибух, поглинув вогонь пожежі. Ворота замку (Верхнього?) були так сильно зруйновані, що перебратися через завали каменю доводилося за допомогою драбини.
После случившейся катастрофы замок уже не смог подняться из руин, а для гарнизона был спешно отстроены несколько зданий (в городе?). На восстановление замка были выделены незначительные средства, которых было явно недостаточно для возрождения замкового комплекса, потому попытки наместнического совета сохранить замок не увенчались успехом. Замок с каждым годом продолжал разрушаться, а гарнизон был постоянно недоволен своим нахождением в Хусте.
1773 год. Иосиф II (1741 - 1790), будущий император Священной Римской империи, по велению своей материи Марии Терезии (1717 - 1780) осматривал замок с целью определить его дальнейшую участь. По результатам осмотра Иосиф II пришёл к выводу, что восстановить крепость нет никакой возможности. По его приказу гарнизон Хуста был переведён в Мукачевский замок. После этого замок продолжает быстро разрушаться.
------------------------
Після тієї катастрофи замок вже не зміг піднятися з руїн, а для гарнізону було спішно відбудовано кілька будівель (в місті?). На відновлення замку були виділені незначні кошти, яких було недостатньо для відродження замкового комплексу, тому спроби намісницької ради зберегти замок не увінчалися успіхом. Замок з кожним роком продовжував руйнуватися, а гарнізон був постійно незадоволений своїм перебуванням в Хусті.
1773 рік. Йосип II (1741 - 1790), майбутній імператор Священної Римської імперії, за велінням своєї матерії Марії Терезії (1717 - 1780) оглядав замок з метою визначити його подальшу долю. За результатами огляду Йосип II прийшов до висновку, що відновити фортецю немає ніякої можливості. За його наказом гарнізон Хуста був переведений в Мукачівський замок. Після цього замок продовжує швидко руйнуватися.
1798 год. Во время сильной грозы обвалилась башня (или бастион?) в юго-восточной части замка.
1799 год. Городские власти разрешили разобрать на строительный материал восточную стену замка. Полученный камень использовали для строительства в городе католической церкви, куда был перенесён колокол из Часовой башни замка, а также башенные куранты.
1853 - 1856 годы. Ориентировочно в этот период в Хусте побывал Лайош Рохбок (Lajos Rohbock), запечатлевший на одной из своих гравюр руины замка. Помимо Лайоша руины замка неоднократно изображали и другие художники. К 19 веку относится целый ряд рисунков, гравюр и литографий с изображёнными на них замковыми руинами. В этот же период руины замка изображают на гербах города.
В конце 19 - начале 20 века замок посетил венгерский военный историк Соос Элемер (1844 - 1929), известный исследователь фортификационных объектов. Он оставил несколько рисунков и схем замка, на которых запечатлён реконструированный образ строений и укреплений комплекса.
----------------
1798 рік. Під час сильної грози обвалилася вежа (або бастіон?) в південно-східній частині замку.
1799 рік. Міська влада дозволила розібрати на будівельний матеріал східну стіну замку. Отриманий камінь використовували для будівництва в місті католицької церкви, куди був перенесений дзвін з Часової вежі замку, а також баштові куранти.
1853 - 1856 роки. Орієнтовно в цей період в Хусті побував Лайош Рохбок (Lajos Rohbock), що відобразив на одній зі своїх гравюр руїни замку. Крім Лайоша руїни замку неодноразово зображували і інші художники. До 19 століття відноситься цілий ряд малюнків, гравюр і літографій із зображеними на них замковими руїнами. В цей же період руїни замку зображують на гербах міста.
В кінці 19 - на початку 20 століття замок відвідав угорський військовий історик Соос Елемер (1844 - 1929), відомий дослідник фортифікаційних об'єктів. Він залишив кілька малюнків і схем замку, на яких зображено реконструйований образ будівель і укріплень комплексу.
2-ая половина 20 века. Склоны горы и замчище очень сильно зарастают лесом, который практически полностью скрыл руины.
13 октября 1987 года. Решением Хустского городского Совета народных депутатов был утверждён нынешний герб города. Одним из основных элементов герба стал силуэт Замковой горы с символическим изображением замка.
2004 - 2005 годы (?). Замчище было обследовано специалистами в области истории и археологии, на основе полученных в ходе обследования данных был составлен паспорт этого памятника архитектуры. Паспорт подписал мэр города Хуст Михаил Джанда.
2010 год. Нижний замок отчищали от зелёных зарослей.
----------
2-а половина 20 століття. Схили гори і замчище дуже сильно заростають лісом, який практично повністю приховує руїни.
13 жовтня 1987 року. Рішенням Хустської міської Ради народних депутатів був затверджений нинішній герб міста. Одним з основних елементів герба став силует Замкової гори з символічним зображенням замку.
2004 - 2005 роки (?). Замчище було обстежено фахівцями в галузі історії та археології, на основі отриманих в ході обстеження даних був складений паспорт цієї пам'ятки архітектури. Паспорт підписав мер міста Хуст Михайло Джанда.
2010 рік. Нижній замок відчищали від зелених заростей.
Наши дни. От замка сохранились руины, большая часть которых относится ко 2-ой половине 16 - началу 17 века, т.е. к периоду основного строительного этапа в истории форпоста. Местами укрепления стёсаны временем и людьми вплоть до уровня фундаментов, но на отдельных участках укрепления поднимаются на свою первоначальную высоту. От Нижнего замка лучше всего сохранились руины внешних замковых ворот с примыкающими к ним укреплениями. Ещё можно проследить остатки поперечной стены на территории Нижнего замка, где некогда были устроены Средние ворота, делившие нижний двор на две половины.
----------
Наші дні. Від замку збереглися руїни, велика частина яких відноситься до 2-ій половині 16 - початку 17 століття, тобто до періоду основного будівельного етапу в історії форпосту. Місцями укріплення обтісані часом і людьми аж до рівня фундаментів, але на окремих ділянках укріплення піднімаються на свою первісну висоту. Від Нижнього замку найкраще збереглися руїни зовнішніх замкових воріт з пов'язаними з ним укріпленнями. Ще можна простежити залишки поперечної стіни на території Нижнього замку, де колись були влаштовані Середні ворота, що ділили нижній двір на дві половини.
Северная часть укреплений нижнего двора сохранилась плохо. У Верхнего замка лучше всего сохранились остатки укреплений с запада и юга, тогда как замковые постройки в северной и западной части комплекса практически полностью утрачены. Сохранились руины 2-х башен Верхнего замка - в западной стене можно увидеть остатки цилиндрической Пороховой башни, а в южной части комплекса - руины килевидной башни «Фердинанд». Замчище не застроено, но местами очень сильно поросло деревьями и кустарником, которые препятствуют осмотру руин и способствуют дальнейшему разрушению памятника. Временами предпринимаются попытки чистить замок от зелёных зарослей.
------------------
Північна частина укріплень нижнього двору збереглася погано. У Верхнього замку найкраще збереглися залишки укріплень із заходу і півдня, тоді як замкові споруди в північній і західній частині комплексу практично повністю втрачені. Збереглися руїни 2-х веж Верхнього замку - в західній стіні можна побачити залишки циліндричної Порохової вежі, а в південній частині комплексу - руїни килевидної вежі «Фердинанд». Замчище не забудоване, але місцями дуже сильно поросло деревами і кущами, які перешкоджають огляду руїн і сприяють подальшому руйнуванню пам'ятника. Часом робляться спроби чистити замок від зелених заростей.
Источники/Джерела:
zamki-kreposti.com.ua
ну как то так =))
1617 год. Хуст перешёл под власть Иштвана Бетлена (1582 - 1648), брат которого, Габор Бетлен, был известным противником Габсбургов. За право владеть Хустом Иштван заплатил брату 20 000 форинтов.
?. При Иштване вокруг 2-х линий каменных укреплений замка была возведена 3-я вспомогательная оборонная линия, состоявшая из частокола (так называемый «паланок»). Тогда же в замке был построен (или перестроен) богато украшенный дворец.
1629 год. Умирает Габор Бетлен. На трон Трансильванского князя претендовал его сын Иштван и влиятельный магнат Дёрдь I Ракоци (1593 - 1648). Трансильванская шляхта возвела на трон Дёрдя I, а Иштван остался не у дел, но Хуст всё ещё находился в его руках. Началась длительная конфронтация Дёрдя I и Иштвана.
1637 год (?). Не получив укрепление мирным путём, войска Дёрдя приступают к осаде Хустского замка. Однако осада оказалась неудачной, замок не поддался. Ракоци был вынужден подписать с Иштваном договор, согласно которому Иштван обязался более не претендовать на трон Трансильванского князя в обмен на власть над землями Марамороша и Хустским замком. 13 сентября 1673 года Дёрдь I прибыл в Хуст, где в замке и был подписан упомянутый договор.
-----------------
1617 рік. Хуст перейшов під владу Іштвана Бетлена (1582 - 1648), брат якого, Габор Бетлен, був відомим противником Габсбургів. За право володіти Хустом Іштван заплатив братові 20 000 форинтів.
?. При Іштвані навколо 2-х ліній кам'яних укріплень замку була зведена 3-тя допоміжна оборонна лінія, що складалася з частоколу (так званий «паланок»). Тоді ж в замку був побудований (або перебудований) пишний палац.
1629 рік. Помирає Габор Бетлен. На трон Трансильванського князя претендував його син Іштван і впливовий магнат Дьордь I Ракоці (+1593 - 1648). Трансільванська шляхта звела на трон Дьордя I, а Іштван залишився не при справах, але Хуст все ще перебував в його руках. Почалася тривала конфронтація Дьордя I і Іштвана.
1637 рік (?). Не отримавши укріплення мирним шляхом, війська Дьордя приступають до облоги Хустського замку. Однак облога виявилася невдалою, замок не піддався. Ракоці був змушений підписати з Іштваном договір, згідно з яким Іштван зобов'язався більше не претендувати на трон Трансильванського князя в обмін на владу над землями Марамороша та Хустським замком. 13 вересня 1673 року Дьордь I прибув до Хуста, де в замку і був підписаний згаданий договір.
1657 год. В 1656 - 1657 годах трансильванский князь Дёрдь II Ракоци (1621 - 1660) выступил в качестве союзника шведского короля Карла XI и Богдана Хмельницкого против Речи Посполитой. В развязавшейся войне трансильванское войско было разбито поляками, которые после одержанной победы вторглись на Закарпатье, разрушив и опустошив множество сёл и городков. Закарпатье затопили волны хаоса - край грабили как татары, так и дезертиры разбитой армии Ракоци, здесь велась борьба враждующих феодалов, делящих сферы влияния после того как турки объявили о свержении Дёрдя II с княжеского трона Трансильвании. Не смотря на тяжёлую ситуацию, в которой оказалось Закарпатье, Хустский замок вражеские войска практически не тревожили, поскольку на осаду и штурм такого укрепления попросту не было сил и времени.
----------
1657 рік. У 1656 - 1657 роках трансільванський князь Дьордь II Ракоці (1621 - 1660) виступив як союзник шведського короля Карла XI і Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. У розв'язаній війні Трансільванське військо було розбите поляками, які після здобутої перемоги вторглися на Закарпаття, зруйнувавши і спустошивши безліч сіл і містечок. Закарпаття затопили хвилі хаосу - край грабували як татари, так і дезертири розбитої армії Ракоці, тут велася боротьба ворогуючих феодалів, що ділили сфери впливу після того як турки оголосили про повалення Дьордя II з княжого трону Трансільванії. Не дивлячись на важку ситуацію, в якій виявилося Закарпаття, Хустський замок ворожі війська практично не турбували, оскільки на облогу і штурм такого зміцнення просто не було сил і часу.
1661 год (?). Историки советского периода упоминали о нескольких неудачных попытках турок захватить Хуст в период 1661 - 1662 годов. В этот период турки выдвинули на трон Трансильвании своего претендента - Миклоша Золоми, но его пленили и заточили в Хусте. В сторону замка выдвинулись турецкие войска под командованием великого визиря Али-паша, командующего турецкими войсками в Венгрии, и вскоре его войска вторглись в Мараморош. Подойдя к замку, Али-паша направил туда своих послов. Неизвестно, каковы были итоги проведённых переговоров, но всё завершилось мирным путём - турки замок захватить не пытались, вскоре сняли свой лагерь и выдвинулись в сторону Словакии.
В свите Али-паши во время этого похода находился знаменитый путешественник Эвлия Челеби (1611 - 1682), оставивший в своей знаменитой «Книге путешествий» описание твердыни в Хусте: «Хустский замок расположен на вершине горы Хассана, стены его высоки и толсты, и мощью своей он похож на крепость Искандер, ибо высота башен его достигает небес. Жилые сооружения замка окнами выходят на запад и возвышаются одно над другим. Крыши его дворцов покрыты цветной черепицей, а крыши церквей - жестью, кресты на них из чистого золота и так блестят, что у того, кто на них смотрит, от мерцания глаза устают и вынужден он из уважения перед ними взгляд свой склонить. Бесконечны его сады и виноградники, чудесные его вода и воздух!».
--------------------
1661 рік (?). Історики радянського періоду згадували про кілька невдалих спроб турків захопити Хуст в період 1661 - 1662 років. У цей період турки висунули на трон Трансільванії свого претендента - Міклоша Золоми, але його полонили і заточили в Хусті. В сторону замку висунулися великий візир Алі-паша, командувач турецькими військами в Угорщині, і незабаром його війська вторглися в Мараморош. Підійшовши до замку, Алі-паша направив туди своїх послів. Невідомо, які були підсумки проведених переговорів, але все завершилося мирним шляхом - турки замок захопити не намагалися, незабаром зняли свій табір і вирушили в бік Словаччини.
У свиті Алі-паші під час цього походу перебував знаменитий мандрівник Евлія Челебі (1611 - 1682), який залишив у своїй знаменитій «Книзі подорожей» опис твердині в Хусті: «Хустський замок розташований на вершині гори Хассана, стіни його високі й товсті, і міццю своєю він схожий на фортецю Іскандер, бо висота веж його досягає небес. Житлові споруди замку вікнами виходять на захід і підносяться одна над іншою. Дахи його палаців покриті кольоровою черепицею, а дахи церков - бляхою, хрести на них з чистого золота і так блищать, що у того, хто на них дивиться, від мерехтіння очі втомлюються і змушений він з поваги перед ними погляд свій схилити. Нескінченні його сади і виноградники, чудові його вода і повітря! ».
1669 год. Капитан замка Михай Катона составил реестр Хустского замка. В документе было отмечено, что артиллерийский парк замка состоял из 50 пушек разного калибра, также в описи было отмечено наличие в арсенале 3 000 ядер и нескольких тонн пороха.
1687 год. Жупан Марамороша идёт на предательство и сдаёт замок войскам императора Леопольда I (1640 - 1705). Вскоре в Хустском замке, оказавшемся под властью Габсбургов, размещается так называемая «вольная рота», в состав которой входили ветераны турецких войск. Они были плохо вооружены, им нерегулярно платили жалование и потому солдаты гарнизона промышляли воровством или даже просили милостыню на улицах города. В создавшейся ситуации замок начла быстро ветшать.
1692 год. По вине солдат гарнизона в замке взорвался пороховой погреб. Взрыв повредил большую часть жилых помещений Верхнего замка и уничтожил ряд построек комплекса.
1699 год. Капитан замка барон Айзнер просил императора Леопольда I обратить внимание на плачевное состояние замка. В ответ на это ходатайство Леопольд I 9 февраля 1699 года отдал приказ отремонтировать замок за счёт доходов жупы.
------------------
1669 рік. Капітан замку Міхай Катона склав реєстр Хустського замку. У документі було зазначено, що артилерійський парк замку складався з 50 гармат різного калібру, також в описі було відзначено наявність в арсеналі 3 000 ядер і декількох тонн пороху.
1687 рік. Жупан Марамороша йде на зраду і здає замок військам імператора Леопольда I (1640 - 1705). Незабаром в Хустському замку, що опинився під владою Габсбургів, розміщується так звана «вільна рота», до складу якої входили ветерани турецьких військ. Вони були погано озброєні, їм нерегулярно платили платню і тому солдати гарнізону промишляли крадіжками або навіть просили милостиню на вулицях міста. У ситуації, що склалась, замок начла швидко занепадати.
1692 рік. З вини солдатів гарнізону в замку вибухнув пороховий льох. Вибух пошкодив більшу частину житлових приміщень Верхнього замку і знищив ряд будівель комплексу.
1699 рік. Капітан замку барон Айзнер просив імператора Леопольда I звернути увагу на жалюгідний стан замку. У відповідь на це клопотання Леопольд I 9 лютого 1699 року віддав наказ відремонтувати замок за рахунок доходів жупи.
1703 год. Ремонтные работы в замке ещё не были завершены, когда вспыхнула новая антигабсбургская война (1703 - 1711), возглавляемая Ференцем II Ракоци (1676 - 1735). В средине августа к замку подошли повстанцы, возглавляемые Яношем Маешем. Была установлена связь с солдатами гарнизона, которые согласились пойти на предательство - 17 сентября они убили командующего гарнизоном барона Айзнера (Эйтнера) и сдали крепость со всем оружием и боеприпасами повстанцам.
1706 год. Инвентарь замка засвидетельствовал сильную деградацию вооружения крепости - на тот момент защиту Хустского укрепления обеспечивали всего 12 пушек.
1706 - 1711 год. Закарпатье снова погружалось в хаос, подогреваемый многочисленными бесчинствами дезертиров и бушующими эпидемиями. Край приходил в запустение.
---------------
1703 рік. Ремонтні роботи в замку ще не були завершені, коли спалахнула нова антигабсбургська війна (1703 - 1711), очолювана Ференцем II Ракоці (1676 - 1735). У середині серпня до замку підійшли повстанці, очолювані Яношем Маешем. Був встановлений зв'язок з солдатами гарнізону, які погодилися піти на зраду - 17 вересня вони вбили командувача гарнізоном барона Айзнера (Ейтнера) і здали фортецю з усією зброєю і боєприпасами повстанцям.
1706 рік. Інвентар замку засвідчив сильну деградацію озброєння фортеці - на той момент захист Хустського зміцнення забезпечували всього 12 гармат.
1706 - 1711 рік. Закарпаття знову поринало в хаос, що підігрівався численними безчинствами дезертирів і бурхливими епідеміями. Край приходив в запустіння.
1711 год. После поражения антигабсбургского восстания Хустский замок снова оказался под властью Габсбургов и в его стенах снова был размещён гарнизон. Замковые строения пришли в упадок. В отличие от ситуации 1699 года на этот раз обнищавший и разорённый край уже был не способен финансировать восстановление укреплений. Обветшание замка продолжалось.
1717 - 1737 годы. В замке проводились перманентные незначительные ремонтные работы.
1720 год. Хуст в этот период был небольшим городком, в котором насчитывалось всего 70 дворов (29 дворянских и 41 крестьянских).
1724 год. Некий неизвестный художник нарисовал фасадную часть комплекса внешних ворот замка.
1748 год. В замке проводились ремонтные работы.
29 июня 1749 года. Наместнический совет в Хусте приходит к выводу, что замок окончательно потерял своё стратегическое значение.
--------------------
1711 рік. Після поразки антигабсбурзького повстання Хустський замок знову опинився під владою Габсбургів і в його стінах знову був розміщений гарнізон. Замкові будівлі прийшли в занепад. На відміну від ситуації 1699 року на цей раз зубожілий і розорений край уже був неспроможний фінансувати відновлення укріплень. Старіння замку тривало.
1717 - 1737 роки. У замку проводилися перманентні незначні ремонтні роботи.
1720 рік. Хуст в цей період був невеликим містечком, в якому налічувалося усього 70 дворів (29 дворянських і 41 селянський).
1724 рік. Якийсь невідомий художник намалював фасадну частину комплексу зовнішніх воріт замку.
1748 рік. У замку проводилися ремонтні роботи.
29 червня 1749 року. Намісник ради в Хусті приходить до висновку, що замок остаточно втратив своє стратегічне значення.
3 июля 1766 года. Ночью над замком бушевала сильная гроза, которая нанесла ему непоправимый урон. Молнии неоднократно попадали в замковые строения: корчму, дом коменданта, колокольню. На крышах Верхнего замка разгорелся пожар, и случилось то, чего так опасался гарнизон - взорвался пороховой погреб. То ли порох воспламенился от очередного удара молнии, то ли до него добрался огонь пожара, но, так или иначе, прогремел мощный взрыв, основательно повредивший постройки Верхнего замка. То, что не уничтожил взрыв, поглотил огонь бушевавшего пожара. Ворота замка (Верхнего?) были так сильно разрушены, что перебраться через завалы камня пришлось при помощи лестницы.
----------
3 липня 1766 року. Вночі над замком бушувала сильна гроза, яка завдала йому непоправної шкоди. Блискавки неодноразово потрапляли в замкові будівлі: корчму, будинок коменданта, дзвіницю. На дахах Верхнього замку спалахнула пожежа, і сталося те, чого так побоювався гарнізон - вибухнув пороховий льох. Чи то порох спалахнув від чергового удару блискавки, то чи до нього добрався вогонь пожежі, але, так чи інакше, пролунав потужний вибух, грунтовно пошкодив будівлі Верхнього замку. Те, що не знищив вибух, поглинув вогонь пожежі. Ворота замку (Верхнього?) були так сильно зруйновані, що перебратися через завали каменю доводилося за допомогою драбини.
После случившейся катастрофы замок уже не смог подняться из руин, а для гарнизона был спешно отстроены несколько зданий (в городе?). На восстановление замка были выделены незначительные средства, которых было явно недостаточно для возрождения замкового комплекса, потому попытки наместнического совета сохранить замок не увенчались успехом. Замок с каждым годом продолжал разрушаться, а гарнизон был постоянно недоволен своим нахождением в Хусте.
1773 год. Иосиф II (1741 - 1790), будущий император Священной Римской империи, по велению своей материи Марии Терезии (1717 - 1780) осматривал замок с целью определить его дальнейшую участь. По результатам осмотра Иосиф II пришёл к выводу, что восстановить крепость нет никакой возможности. По его приказу гарнизон Хуста был переведён в Мукачевский замок. После этого замок продолжает быстро разрушаться.
------------------------
Після тієї катастрофи замок вже не зміг піднятися з руїн, а для гарнізону було спішно відбудовано кілька будівель (в місті?). На відновлення замку були виділені незначні кошти, яких було недостатньо для відродження замкового комплексу, тому спроби намісницької ради зберегти замок не увінчалися успіхом. Замок з кожним роком продовжував руйнуватися, а гарнізон був постійно незадоволений своїм перебуванням в Хусті.
1773 рік. Йосип II (1741 - 1790), майбутній імператор Священної Римської імперії, за велінням своєї матерії Марії Терезії (1717 - 1780) оглядав замок з метою визначити його подальшу долю. За результатами огляду Йосип II прийшов до висновку, що відновити фортецю немає ніякої можливості. За його наказом гарнізон Хуста був переведений в Мукачівський замок. Після цього замок продовжує швидко руйнуватися.
1798 год. Во время сильной грозы обвалилась башня (или бастион?) в юго-восточной части замка.
1799 год. Городские власти разрешили разобрать на строительный материал восточную стену замка. Полученный камень использовали для строительства в городе католической церкви, куда был перенесён колокол из Часовой башни замка, а также башенные куранты.
1853 - 1856 годы. Ориентировочно в этот период в Хусте побывал Лайош Рохбок (Lajos Rohbock), запечатлевший на одной из своих гравюр руины замка. Помимо Лайоша руины замка неоднократно изображали и другие художники. К 19 веку относится целый ряд рисунков, гравюр и литографий с изображёнными на них замковыми руинами. В этот же период руины замка изображают на гербах города.
В конце 19 - начале 20 века замок посетил венгерский военный историк Соос Элемер (1844 - 1929), известный исследователь фортификационных объектов. Он оставил несколько рисунков и схем замка, на которых запечатлён реконструированный образ строений и укреплений комплекса.
----------------
1798 рік. Під час сильної грози обвалилася вежа (або бастіон?) в південно-східній частині замку.
1799 рік. Міська влада дозволила розібрати на будівельний матеріал східну стіну замку. Отриманий камінь використовували для будівництва в місті католицької церкви, куди був перенесений дзвін з Часової вежі замку, а також баштові куранти.
1853 - 1856 роки. Орієнтовно в цей період в Хусті побував Лайош Рохбок (Lajos Rohbock), що відобразив на одній зі своїх гравюр руїни замку. Крім Лайоша руїни замку неодноразово зображували і інші художники. До 19 століття відноситься цілий ряд малюнків, гравюр і літографій із зображеними на них замковими руїнами. В цей же період руїни замку зображують на гербах міста.
В кінці 19 - на початку 20 століття замок відвідав угорський військовий історик Соос Елемер (1844 - 1929), відомий дослідник фортифікаційних об'єктів. Він залишив кілька малюнків і схем замку, на яких зображено реконструйований образ будівель і укріплень комплексу.
2-ая половина 20 века. Склоны горы и замчище очень сильно зарастают лесом, который практически полностью скрыл руины.
13 октября 1987 года. Решением Хустского городского Совета народных депутатов был утверждён нынешний герб города. Одним из основных элементов герба стал силуэт Замковой горы с символическим изображением замка.
2004 - 2005 годы (?). Замчище было обследовано специалистами в области истории и археологии, на основе полученных в ходе обследования данных был составлен паспорт этого памятника архитектуры. Паспорт подписал мэр города Хуст Михаил Джанда.
2010 год. Нижний замок отчищали от зелёных зарослей.
----------
2-а половина 20 століття. Схили гори і замчище дуже сильно заростають лісом, який практично повністю приховує руїни.
13 жовтня 1987 року. Рішенням Хустської міської Ради народних депутатів був затверджений нинішній герб міста. Одним з основних елементів герба став силует Замкової гори з символічним зображенням замку.
2004 - 2005 роки (?). Замчище було обстежено фахівцями в галузі історії та археології, на основі отриманих в ході обстеження даних був складений паспорт цієї пам'ятки архітектури. Паспорт підписав мер міста Хуст Михайло Джанда.
2010 рік. Нижній замок відчищали від зелених заростей.
Наши дни. От замка сохранились руины, большая часть которых относится ко 2-ой половине 16 - началу 17 века, т.е. к периоду основного строительного этапа в истории форпоста. Местами укрепления стёсаны временем и людьми вплоть до уровня фундаментов, но на отдельных участках укрепления поднимаются на свою первоначальную высоту. От Нижнего замка лучше всего сохранились руины внешних замковых ворот с примыкающими к ним укреплениями. Ещё можно проследить остатки поперечной стены на территории Нижнего замка, где некогда были устроены Средние ворота, делившие нижний двор на две половины.
----------
Наші дні. Від замку збереглися руїни, велика частина яких відноситься до 2-ій половині 16 - початку 17 століття, тобто до періоду основного будівельного етапу в історії форпосту. Місцями укріплення обтісані часом і людьми аж до рівня фундаментів, але на окремих ділянках укріплення піднімаються на свою первісну висоту. Від Нижнього замку найкраще збереглися руїни зовнішніх замкових воріт з пов'язаними з ним укріпленнями. Ще можна простежити залишки поперечної стіни на території Нижнього замку, де колись були влаштовані Середні ворота, що ділили нижній двір на дві половини.
Северная часть укреплений нижнего двора сохранилась плохо. У Верхнего замка лучше всего сохранились остатки укреплений с запада и юга, тогда как замковые постройки в северной и западной части комплекса практически полностью утрачены. Сохранились руины 2-х башен Верхнего замка - в западной стене можно увидеть остатки цилиндрической Пороховой башни, а в южной части комплекса - руины килевидной башни «Фердинанд». Замчище не застроено, но местами очень сильно поросло деревьями и кустарником, которые препятствуют осмотру руин и способствуют дальнейшему разрушению памятника. Временами предпринимаются попытки чистить замок от зелёных зарослей.
------------------
Північна частина укріплень нижнього двору збереглася погано. У Верхнього замку найкраще збереглися залишки укріплень із заходу і півдня, тоді як замкові споруди в північній і західній частині комплексу практично повністю втрачені. Збереглися руїни 2-х веж Верхнього замку - в західній стіні можна побачити залишки циліндричної Порохової вежі, а в південній частині комплексу - руїни килевидної вежі «Фердинанд». Замчище не забудоване, але місцями дуже сильно поросло деревами і кущами, які перешкоджають огляду руїн і сприяють подальшому руйнуванню пам'ятника. Часом робляться спроби чистити замок від зелених заростей.
Источники/Джерела:
zamki-kreposti.com.ua
ну как то так =))