Замок в Микулинцах

Jun 02, 2016 09:33

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Наследие. Микулинцы. Замок/Спадщина. Микулинці. Замок.
нагадую, по кліку дивимося великі картинки/напоминаю, по клику смотрим большые картинки...



Тип сооружения: замок.
Так же известен как:
- Старий замок (рус.)
- Замок в поселке Микулинцы (рус.)









Перший етап будівництва: 50-і роки 16 століття.
Останній етап будівництва: початок 19 століття.
11 - 1-ша половина 13 століття. На місці Микулинців існувало давньоруське укріплене городище, що згадується в літописах під назвою Микулин.
1241 рік. Микулин був знищений монголо-татарами під час Західного походу Батия.
------------
Первый этап строительства: 50-е годы 16 века
Последний этап строительства: начало 19 века
11 - 1-ая половина 13 века. На месте Микулинцев существовало древнерусское укреплённое городище, упоминающееся в летописях под названием Микулин.
1241 год. Микулин был уничтожен монголо-татарами во время Западного похода Батыя.








1387 рік. Перша письмова згадка про поселення (тепер вже іменується Микулинці), яке в складі Галицької землі потрапляє під владу Польщі.
Місце для спорудження замкових укріплень вибрали на пагорбі над річкою, води якої обминали височинь з південної і східної сторони.
?. Спочатку на цьому пагорбі був зведений дерев'яний замок.
16 - 17 століття. Микулинці перебували на Чорному шляху, який активно використовували татари під час своїх набігів на землі Речі Посполитої. Укріплення в Микулинцях неодноразово руйнувалися в ході польсько-турецько-татарських воєн.
------------
1387 год. Первое письменное упоминание о поселении (теперь уже именуемом Микулинцы), которое в составе Галицкой земли попадает под власть Польши.
Место для постройки замковых укреплений выбрали на холме над рекой, воды которой огибали возвышенность с южной и восточной стороны.
?. Первоначально на этом холме был возведён деревянный замок.
16 - 17 века. Микулинцы находились на Чёрном шляху, который активно использовали татары в ходе своих набегов на земли Речи Посполитой. Укрепления в Микулинцах неоднократно разрушались в ходе польско-турецко-татарских войн.











1550-і роки. Анна з роду Сенявських, дочка Миколи Сенявського (1489 - 1569), на місці старого дерев'яного замку починає будівництво нових кам'яних укріплень.
Новий замок займав квадратний майданчик пагорба, схили якого ускладнювали підступи до укріплень з півдня і сходу. Із західного і північного боку були вириті сухі рови.
Замок був зведений з теребовлянського пісковика. Спорудження регулярне, в плані являло собою квадрат (довжина кожної сторони - близько 75 метрів) з 4-ма вежами на кутах. Вежі 2-ярусні. Товщина замкових стін досягала 2 метрів. Замковий двір по периметру був забудований житловими і господарськими будівлями. У стінах і вежах були прорізані бійниці з лучковими перемичками. Ворота, влаштовані в західній стіні, ймовірно, розміщувалися в надбрамній вежі. До воріт вів дерев'яний міст, перекинутий через рів.
------------
1550-е годы. Анна из рода Сенявских, дочь Николая Сенявского (1489 - 1569), на месте старого деревянного замка начинает строительство новых каменных укреплений.
Новый замок занимал квадратную площадку холма, склоны которого затрудняли подступы к укреплениям с юга и востока. С западной и северной стороны были вырыты сухие рвы.
Замок был возведён из теребовлянского песчаника. Сооружение регулярное, в плане представляло собой квадрат (длина каждой стороны - около 75 метров) с 4-мя башнями на углах. Башни 2-ярусные. Толщина замковых стен достигала 2 метров. Замковый двор по периметру был застроен жилыми и хозяйственными постройками. В стенах и башнях были прорезаны бойницы с лучковыми перемычками. Ворота, устроенные в западной стене, вероятно, размещались в надвратной башне. К воротам вёл деревянный мост, переброшенный через ров.











1595 рік. Король Речі Посполитої Сигізмунд III (1566 - 1632) надає Микулинцям Магдебурзьке право, що сприяє зростанню добробуту поселення і зростання рівня репутації новоспеченого міста.
?. Микулинцями володіє рід Зборовських.
1637 рік. Місто і замок купує Станіслав Конецпольський (1592 - 1646), знаменитий полководець і великий коронний гетьман Речі Посполитої.
------------
1595 год. Король Речи Посполитой Сигизмунд III (1566 - 1632) предоставляет Микулинцам Магдебургское право, что способствует росту благосостояния поселения и росту уровня репутации новоиспечённого города.
?. Микулинцами владеет род Зборовских.
1637 год. Город и замок покупает Станислав Конецпольский (1592 - 1646), знаменитый полководец и великий коронный гетман Речи Посполитой.













40-і роки 17 століття. Олександр Конецьпольський (1620 - 1659), син Станіслава Конєцьпольського, ремонтує замок, підсилює його зміцнення.
?. В ході Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького замок був захоплений козацьким військам.
2-а половина 17 століття. Микулинці переходять у власність роду Потоцьких.
------------
40-е года 17 века. Александр Конецпольский (1620 - 1659), сын Станислава Конецпольского, ремонтирует замок, усиливает его укрепления.
?. В ходе Национально-освободительной войны под руководством Богдана Хмельницкого замок был захвачен казацкими войсками.
2-ая половина 17 века. Микулинцы переходят в собственность рода Потоцких.















1675 рік. В ході польсько-турецької війни (1672 - 1676 років) турецький паша Ібрагім Шишман почав масштабний наступ на Львів. Під його командуванням було 20 - 30 000 турків і близько 30 000 татар. Ці сили почали спустошувати Поділля. Замок потрапив під один з ударів атакуючого війська. Він витримав 15-денну облогу, в ході якої нападаючим вдалося підірвати південно-західну вежу (згодом вона так і не буде відновлена). Сподіваючись на милість переможців, захисники форпосту здають замок, після чого були поголовно перебиті.
Кінець 17 століття. Замок був перебудований в казарми для гарнізону, що призвело до змін у зовнішньому вигляді: на місці бійниць в стінах з'являються вікна, а в східній і західній стіні замку було влаштовано 2-е воріт. Арки воріт були розташовані на одній осі. Арка західних воріт була обрамлена білокам’нним діамантовим рустом в стилі Відродження.
------------
1675 год. В ходе польско-турецкой войны (1672 - 1676 годов) турецкий паша Ибрагим Шишман начал масштабное наступление на Львов. Под его командованием было 20 - 30 000 турок и около 30 000 татар. Эти силы начали опустошать Подолье. Замок попал под один из ударов атакующих войск. Он выдержал 15-дневную осаду, в ходе которой нападающим удалось взорвать юго-западную башню (впоследствии она так и не будет восстановлена). Понадеявшись на милость победителей, защитники форпоста сдают замок, после чего были поголовно перебиты.
Конец 17 века. Замок был перестроен в казармы для гарнизона, что привело к изменениям во внешнем виде: на месте бойниц в стенах появляются окна, а в восточной и западной стене замка были устроены 2-е ворот. Арки ворот были расположены на одной оси. Арка западных ворот была обрамлены белокаменным бриллиантовым рустом в стиле Возрождения.













1758 рік. Польський король Август III підтвердив Магдебурзьке право міста. Ця процедура потрібна, оскільки стара грамота, що підтверджує право міста на самоврядування, була загублена в ході турецько-татарських погромів 17 століття.
1772 рік. Микулинці переходять під владу Австро-Угорщини.
1792 рік. Микулинці переходять у власність австрійського роду Конопка.
------------
1758 год. Польский король Август III подтвердил Магдебургское право города. Эта процедура потребовалась, поскольку старая грамота, подтверждающая право города на самоуправление, была утеряна в ходе турецко-татарских погромов 17 века.
1772 год. Микулинцы переходят под власть Австро-Венгрии.
1792 год. Микулинцы переходят в собственность австрийского рода Конопков.
















1815 року. Барон Ян фон Конопка, який володів замком, пристосував його приміщення під суконну фабрику. Фабрика проіснувала недовго - не витримала конкуренції і була закрита.
1830 рік. Замок переходить у власність роду Реєв.
Середина 19 століття. Замок перетворюється на пустку, його споруди починають використовувати як будматеріал.
Початок 20 століття. Замок належав графині Юзефі Рей. У замку оселилася улюблена служниця графині Анна. Після того, як рід Реєв в Україні згас, Анна залишилася жити в замку. Вона померла в 1983 році, а до цього офіційно працювала замковим сторожем.
------------
1815 год. Барон Ян фон Конопка, владевший замком, приспособил его помещения под суконную фабрику. Фабрика просуществовала недолго - не выдержала конкуренции и была закрыта.
1830 год. Замок переходит в собственность рода Реев.
Середина 19 века. Замок приходит в запустение, его сооружения начинают использовать в качестве стройматериала.
Начало 20 века. Замок принадлежал графине Юзефе Рей. В замке поселилась любимая служанка графини Анна. После того, как род Реев в Украине угас, Анна осталась жить в замке. Она умерла в 1983 году, а до этого официально работала замковым сторожем.


















1983 рік. Після смерті Анни, власницею замку стала її дочка Стефанія (народилася в 1933 році), яка, як і її мати, залишилася жити в приміщеннях пам'ятника архітектури.
1992 рік. На честь 900-річчя офіційної історії міста Микулинці інститут «Укрзахідпроектреставрація» підготував проект з реставрації та відновлення замкових споруд. В рамках цього проекту замок мав перетворитися в готель і туристичний комплекс. Проект передбачав реставрацію і консервацію існуючих архітектурних елементів споруди, а так само відновлення втрачених архітектурних обсягів. Проект так і залишився на папері, роботи не були розпочаті.
5 листопада 2008 року. За розпорядженням Кабінету Міністрів України Микулинецький замок увійшов до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля» (ДІАЗ «Замки Тернопілля»).
------------
1983 год. После смерти Анны, владелицей замка стала её дочь Стефания (родилась в 1933 году), которая, как и её мать, осталась жить в помещениях памятника архитектуры.
1992 год. В честь 900-летия официальной истории города Микулинцы институт «Укрзахідпроектреставрація» подготовил проект по реставрации и восстановлению замковых сооружений. В рамках этого проекта замок должен был превратиться в отель и туристический комплекс. Проект предусматривал реставрацию и консервацию существующих архитектурных элементов сооружения, а так же восстановление утраченных архитектурных объёмов. Проект так и остался на бумаге, работы не были начаты.
5 ноября 2008 года. По распоряжению Кабинета Министров Украины Микулинецкий замок вошёл в состав Национального заповедника «Замки Тернопілля» (ДІАЗ «Замки Тернопілля»).


















Липень 2010 року. Силами заповідника «Замки Тернопілля» проводилася очистка стін замку від зелених насаджень, вивозилося сміття з внутрішніх приміщень зміцнення, проводилися роботи з виведення замку з аварійного стану.
Наші дні. Замок знаходиться в стані руїн. З 4-х веж збереглося тільки 2 - північно-західна і південно-східна. Перекриття веж втрачені. Вежі на двох інших діагональних кутах знищені повністю. Замковий двір по периметру забудований житловими і господарськими будівлями - в сучасному стані в більшості одноповерховими, без перекриттів. Окремі замкові приміщення перекриті хрестовими склепіннями. Стіни зміцнення збереглися по всьому периметру. Добре зберігся рів біля східної стіни (з боку міста) з насипом, який замінив первинний міст.
------------
Июль 2010 года. Силами заповедника «Замки Тернопілля» проводилась отчистка стен замка от зелёных насаждений, вывозился мусор из внутренних помещений укрепления, проводились работы по выводу замка из аварийного состояния.
Наши дни. Замок находится в состоянии руин. Из 4-х башен сохранилось только 2 - северо-западная и юго-восточная. Перекрытия башен утрачены. Башни на двух других диагональных углах уничтожены полностью. Замковый двор по периметру застроен жилыми и хозяйственными постройками - в современном состоянии в большинстве одноэтажными, без перекрытий. Отдельные замковые помещения перекрыты крестовыми сводами. Стены укрепления сохранились по всему периметру. Хорошо сохранился ров у восточной стены (со стороны города) с насыпью, заменившей первоначальный мост.






































декілька старих фото та планів/несколько старых фото и планов











Джерела/Источники:
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (том 4, стр. 58)
- Вісник Інституту «Укрзахідпроектреставрація». №11
- «Замки і фортеці Західної України», Орест Мацюк, 2005
- zamki-kreposti.com.ua
- forum.zamki.pl
- castles.com.ua
- skyscrapercity.com
- ua.vlasenko.net

ссилка на мапі/ссылка на карте

Украина, Замки

Previous post Next post
Up