![](http://s101.fotosklad.org.ua/20150319/f/8122df7894d627657b3a0f96c326701b.jpg)
Театр завжди мав виключно важливе етичне і художнє значення, сприяв формуванню естетичного смаку, розширенню кругозору. Міжнародний день театру - не лише професійне свято майстрів сцени, це свято мільйонів вдячних глядачів та шанувальників високого мистецтва.
27 березня у Вінницькому державному академічному музично-драматичному театрі імені Садовського відбудеться святковий концерт на честь Дня театру. Режисер-постановник - Григорій Сиротюк. Балетмейстер - заслужена артистка України Діана Калакай. Диригент - Олена Близнюк. Хормейстер - Оксана Марчук. Початок концерту о 18.30.
У виставі-концерті «І все життя - театр…» будуть показані уривки з відомих вистав та окремі музичні номери. У концерті йтиметься про акторську місію, про те, що за маскою посмішки можуть ховатись сльози. Задіяний буде весь творчий склад театру.
«Не зважаючи на складну ситуацію у державі, ми не маємо права опускати руки та падати духом, адже якщо ми впадатимемо у відчай, значить вороги вже перемогли нас», - розповідає режисер Григорій Сиротюк. Театр продовжує виконувати свою місію, навчаючи нас співпереживати та краще розуміти самих себе. Актори не відірвані від реальності люди, але вони розважають нас у цей час, щоб показати, що українці мають силу весело дивитись злу у вічі, не виказуючи страху.
Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня починаючи з 1962 року. Він був заснований у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО. Згадка про перший театральний досвід датується 2500 роком до нашої ери. У давній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм. В Україні театральне мистецтво бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях і обрядах. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (ХІ століття). Перші зразки драми прилюдно виголошувалися учнями київських Братської та Лаврської шкіл(16-17 століття). Важливими осередками розвитку релігійної драми у цей час вважалася також Львівська братська школа та Острозька академія. У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи - мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії. У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів. Вінницький державний академічний музично-драматичний театр імені Садовського було відкрито у 1910 році.