У Тімірязівці проведуть літературно-мистецький вечір до Дня поезії та з нагоди ювілею Ліни Костенко
19 березня о 14:00 у читальній залі відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва (вул. Соборна, 73, ІІІ поверх) відбудеться літературно-мистецький вечір «Вільна поезія» до Всесвітнього дня поезії та з нагоди ювілею Ліни Василівни Костенко.
Всесвітній день поезії було встановлено делегатами 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 1999 року. Вперше він пройшов 21 березня 2000 року у Парижі (Франція), де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО. В Україні відзначається з 2004 року. Свято покликане сприяти розвитку поезії, поверненню до традиції поетичних читань, відновленню діалогу між поезією та іншими видами мистецтва, а також заохоченню видавничої справи.
Традиційно у багатьох країнах світу з нагоди Всесвітнього дня поезії проходять літературні вечори, поетичні конкурси, фестивалі, презентації нових книг, вручаються літературні премії тощо. Зараз у Вінниці та області підтримується творча ініціатива місцевих та регіональних письменників. Надається всебічне сприяння створенню літературно-поетичних клубів та фінансова підтримка у проведенні різноманітних тематичних конкурсів, вікторин, літературних вечорів тощо.
19 березня 2015 року свій 85-річний ювілей відзначатиме Ліна Василівна Костенко - письменниця, громадська діячка, яскрава представниця «шістдесятників», епохи українського відродження. Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936 p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Згодом було навчання в Київському педінституті, а пізніше - у Московському літературному інституті ім. О.М. Горького, який закінчила 1956 р.
Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50-60-х років. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961 р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім’я серед визначних майстрів української поезії. Книги Л. Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, які помітно впливають на весь її дальший розвиток.
Творче зростання Ліни Костенко - поетеси гострої думки і палкого темпераменту - не було позбавлене ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим до сьогодні твором - романом у віршах «Маруся Чурай», за який вона в 1987 p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка.
На початку 60-х Ліна Костенко брала участь у літературних вечорах Клубу творчої молоді. Починаючи з 1961 р. піддавалася критиці за «аполітичність». У 1965 році поетеса підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Була присутня на суді над М. Осадчим і М. Зваричевською у Львові. Під час суду над братами Горинями Л. Костенко кинула їм квіти. Разом з І. Драчем звернулася до редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін») і до львівських письменників з пропозицією виступити на захист заарештованих. Письменники не зважилися на протест, але подали в суд клопотання з проханням передати на поруки Б. Гориня як наймолодшого з заарештованих. Усе це не вплинуло на перебіг судів, але мало величезне моральне значення. У Спілці письменників України (СПУ) в травні 1966 р., де таврували «націоналістичних відщепенців», частина молоді влаштувала овацію Ліні Костенко, яка відстоювала свої позиції і захищала І. Світличного, П. Заливаху, М. Косіва і Б. Гориня.
1968 р. Ліна Костенко пише листи на захист В. Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього ім’я Л. Костенко в радянській пресі не згадується. «Пасаж мовчання» стає повним. Л. Костенко працює «в шухляду». 1973 р. Л. Костенко потрапила в «чорні списки». Тільки у 1977 р. виходить збірка віршів «Над берегами вічної ріки» і в 1979 р., за спеціальною постановою Президії СПУ, - історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років. Роман приніс Л. Костенко справді всенародну славу. Виходять збірки віршів «Сад нетанучих скульптур» (1987), книга для дітей «Бузиновий цар» (1987), «Вибране» (1989).
При Вінницькій ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва вже четвертий рік діє молодіжний осередок Театр книги «Прочитання», який ініціює та реалізує різні молодіжні проекти з метою залучення молоді до читання. Так, одним із них є проект «Поезія без купюр» - спрямований на підтримку обдарованих молодих поетів, розвиток творчої особистості, популяризацію та заохочення молоді до творчості, мистецтва та читання.
У рамках проекту відбувається низка різноманітних вечорів, зустрічей, презентацій, літературних постановок, майстер-класів. Найкращі поезії молодих авторів опубліковані на сторінках місцевого часопису «Вінницький край». З липня 2014 року у рамках проекту «Поезія без купюр» було започатковано проведення циклу міні-презентацій книг його учасників, що вийшли друком під загальною назвою «Поети». У липні відбувся творчий вечір та презентація книги «Лист на ветке» Юрія Прокопенка, у вересні - презентація книги «Душі моєї сад» Дмитра Луняки, у жовтні - презентація книги «F 63.9. Розлад звичок і ваблень» Милослави Черній.
Віддаючи шану видатній письменниці Ліні Костенко, учасники цьогорічного вечора поезії декламуватимуть її твори, а також читатимуть власні вірші. У заході разом із молодими поетами, учасниками проекту «Поезія без купюр» Театру книги «Прочитання», студентською молоддю візьмуть участь і відомі письменники, члени Вінницької обласної організації Національної спілки письменників України: Тетяна Яковенко, Олена Вітенко, Валентина Сторожук, Тетяна Романова.
Всесвітній день поезії було встановлено делегатами 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 1999 року. Вперше він пройшов 21 березня 2000 року у Парижі (Франція), де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО. В Україні відзначається з 2004 року. Свято покликане сприяти розвитку поезії, поверненню до традиції поетичних читань, відновленню діалогу між поезією та іншими видами мистецтва, а також заохоченню видавничої справи.
Традиційно у багатьох країнах світу з нагоди Всесвітнього дня поезії проходять літературні вечори, поетичні конкурси, фестивалі, презентації нових книг, вручаються літературні премії тощо. Зараз у Вінниці та області підтримується творча ініціатива місцевих та регіональних письменників. Надається всебічне сприяння створенню літературно-поетичних клубів та фінансова підтримка у проведенні різноманітних тематичних конкурсів, вікторин, літературних вечорів тощо.
19 березня 2015 року свій 85-річний ювілей відзначатиме Ліна Василівна Костенко - письменниця, громадська діячка, яскрава представниця «шістдесятників», епохи українського відродження. Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936 p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Згодом було навчання в Київському педінституті, а пізніше - у Московському літературному інституті ім. О.М. Горького, який закінчила 1956 р.
Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50-60-х років. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961 р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім’я серед визначних майстрів української поезії. Книги Л. Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, які помітно впливають на весь її дальший розвиток.
Творче зростання Ліни Костенко - поетеси гострої думки і палкого темпераменту - не було позбавлене ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим до сьогодні твором - романом у віршах «Маруся Чурай», за який вона в 1987 p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка.
На початку 60-х Ліна Костенко брала участь у літературних вечорах Клубу творчої молоді. Починаючи з 1961 р. піддавалася критиці за «аполітичність». У 1965 році поетеса підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Була присутня на суді над М. Осадчим і М. Зваричевською у Львові. Під час суду над братами Горинями Л. Костенко кинула їм квіти. Разом з І. Драчем звернулася до редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін») і до львівських письменників з пропозицією виступити на захист заарештованих. Письменники не зважилися на протест, але подали в суд клопотання з проханням передати на поруки Б. Гориня як наймолодшого з заарештованих. Усе це не вплинуло на перебіг судів, але мало величезне моральне значення. У Спілці письменників України (СПУ) в травні 1966 р., де таврували «націоналістичних відщепенців», частина молоді влаштувала овацію Ліні Костенко, яка відстоювала свої позиції і захищала І. Світличного, П. Заливаху, М. Косіва і Б. Гориня.
1968 р. Ліна Костенко пише листи на захист В. Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього ім’я Л. Костенко в радянській пресі не згадується. «Пасаж мовчання» стає повним. Л. Костенко працює «в шухляду». 1973 р. Л. Костенко потрапила в «чорні списки». Тільки у 1977 р. виходить збірка віршів «Над берегами вічної ріки» і в 1979 р., за спеціальною постановою Президії СПУ, - історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років. Роман приніс Л. Костенко справді всенародну славу. Виходять збірки віршів «Сад нетанучих скульптур» (1987), книга для дітей «Бузиновий цар» (1987), «Вибране» (1989).
При Вінницькій ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва вже четвертий рік діє молодіжний осередок Театр книги «Прочитання», який ініціює та реалізує різні молодіжні проекти з метою залучення молоді до читання. Так, одним із них є проект «Поезія без купюр» - спрямований на підтримку обдарованих молодих поетів, розвиток творчої особистості, популяризацію та заохочення молоді до творчості, мистецтва та читання.
У рамках проекту відбувається низка різноманітних вечорів, зустрічей, презентацій, літературних постановок, майстер-класів. Найкращі поезії молодих авторів опубліковані на сторінках місцевого часопису «Вінницький край». З липня 2014 року у рамках проекту «Поезія без купюр» було започатковано проведення циклу міні-презентацій книг його учасників, що вийшли друком під загальною назвою «Поети». У липні відбувся творчий вечір та презентація книги «Лист на ветке» Юрія Прокопенка, у вересні - презентація книги «Душі моєї сад» Дмитра Луняки, у жовтні - презентація книги «F 63.9. Розлад звичок і ваблень» Милослави Черній.
Віддаючи шану видатній письменниці Ліні Костенко, учасники цьогорічного вечора поезії декламуватимуть її твори, а також читатимуть власні вірші. У заході разом із молодими поетами, учасниками проекту «Поезія без купюр» Театру книги «Прочитання», студентською молоддю візьмуть участь і відомі письменники, члени Вінницької обласної організації Національної спілки письменників України: Тетяна Яковенко, Олена Вітенко, Валентина Сторожук, Тетяна Романова.