я - стілець... )
ехххх, а кльово було... :)
Все таки невідпускає мене ця організація... і невідомо чи відпустить, як у тому шугріку, що отримала ще колись давно від когось: "Forever young -forever AIESEC"
Я була чером на ЛСС (хто не айсекерського походження - то я була головуючим на конференції... хатя мабуть то довго пояснювати) і мушу сказати, що то був the most challeging XP! в будь -якому значенні того слова :)
І я багато зрозуміла ше про цю організацію (все таки не має значення на якій стадії розвитку ти перебуваєш в організації... ти все рівно продовжуєш вчитись...), що насправді ми чомусь рідко використовуємос всі можливості... ну ті, які нам дають... а потім усвідомлюємо і втіхаря жаліємо...
А ще так дивно стояти отам, коли на тебе дивиться двадцять пар очей і чогось від тебе чекають :)
а ще коли я чую "моушин номер наступний" мене так смішно передьоргує, бо здається ту процедуру я вже напам*ять вивчила... ) і ще так невимовноприємно оголошувати список людей, що змінили свій статус і їх поливають водою... а потім вони так мокро тебе обіймають...і ще я мабуть як ніхто знаю, як вони себе почувають )
А ще ти ніби, так збоку, споглядаєш за людьми, мов і в активній ролі, але все ж спостерігач...
І найголовніше, це те, що побачивши Рижу, Хруслячка, Макса, Женю, Кіка (приїхав на 2 дні) мені дивно, від того, що не має значення як давно ми не бачили один одного нам все рівно цікаво і весело разом... і пріколи нас такі "знущально-наші" ) і найдивніше, це коли ми щось розказуємо один одному, то можемо називати вголос наші думки... ) ми такі різні, але якось так розуміємо одне одного...
Класний був 2005/2006... якось так позгадували собі...
дякую, тобі, мій любий @ Франик! )
все твоя...
п.с. мені один хлопчик написав у шугріку :"ти - найкращий стілець у світі..." хе-хе, смішно )
Все таки невідпускає мене ця організація... і невідомо чи відпустить, як у тому шугріку, що отримала ще колись давно від когось: "Forever young -forever AIESEC"
Я була чером на ЛСС (хто не айсекерського походження - то я була головуючим на конференції... хатя мабуть то довго пояснювати) і мушу сказати, що то був the most challeging XP! в будь -якому значенні того слова :)
І я багато зрозуміла ше про цю організацію (все таки не має значення на якій стадії розвитку ти перебуваєш в організації... ти все рівно продовжуєш вчитись...), що насправді ми чомусь рідко використовуємос всі можливості... ну ті, які нам дають... а потім усвідомлюємо і втіхаря жаліємо...
А ще так дивно стояти отам, коли на тебе дивиться двадцять пар очей і чогось від тебе чекають :)
а ще коли я чую "моушин номер наступний" мене так смішно передьоргує, бо здається ту процедуру я вже напам*ять вивчила... ) і ще так невимовноприємно оголошувати список людей, що змінили свій статус і їх поливають водою... а потім вони так мокро тебе обіймають...і ще я мабуть як ніхто знаю, як вони себе почувають )
А ще ти ніби, так збоку, споглядаєш за людьми, мов і в активній ролі, але все ж спостерігач...
І найголовніше, це те, що побачивши Рижу, Хруслячка, Макса, Женю, Кіка (приїхав на 2 дні) мені дивно, від того, що не має значення як давно ми не бачили один одного нам все рівно цікаво і весело разом... і пріколи нас такі "знущально-наші" ) і найдивніше, це коли ми щось розказуємо один одному, то можемо називати вголос наші думки... ) ми такі різні, але якось так розуміємо одне одного...
Класний був 2005/2006... якось так позгадували собі...
дякую, тобі, мій любий @ Франик! )
все твоя...
п.с. мені один хлопчик написав у шугріку :"ти - найкращий стілець у світі..." хе-хе, смішно )