Знаєш, буває...
Годинник каже 08:23. Я вкотре ганебно проспала, і стрімоголов біжу на пару...:) ось моя зупинка. Вихожу. Мій корпус по вулиці Шопена, до речі вже пусто, бо всі на парі. ось та гарна тьотя, що дивиться на мене щоразу як прохожу повз її будинок :) вона тут уже років зі 100 на будинку схилилась і сидить :), реготнула про себе з деканської міні-міні машини, що стоїть при вході в корпус. Захожу. Старий польський будинок. Люблю такі. Скрипять двері, коли відчиняю. Голосно, тоді мені здається, що всі знають, що я спізнилась. Стандартний маршрут: сходи, старе (мабуть ще за Польщі) дзеркало, посміхаюсь, куда спішити і так спізнилась? :) знову сходи. Другий поверх. Високі стелі і вікна :) 3227 аудиторія. Тихо. Захожу, всі пишуть якісь контрольні. Марко як все з мене сміється: «виженіть її, вона запізнюється» :) Сідаю. Починаються відробки. Пишу контрольну першу, другу , третю... цікаво скільки контрольних можна написати за 1 годину 15 хвилин? Забагато. Ура перерва. Кава з автомата, бо лінь іти через дорогу в кав*ярню хоча є час. Лєкція, нудна....аж спати хочу. Макс знову заважає її писати. Ай ну її... краще помрію... що робитиму коли захищу диплом?ммм знов заважають. А то перерва! :) 3 пропущені дзвінки. Сідає батарея. Наступна пара. Пишу колоквіум. Ручка не пише, халепа. Забрала ручку в проффесора :) написала. Ура. Біжу в головний корпус. Нічого не бачу. Температура знову плюсова. Маю ще одну відробку. В строгого, але дуже приємного дядька.ЦО. захожу в аудиторію. Сидить насуплений, купу людей прийшли писати контрольні. Такий років 40ка :). Посміхаюсь. Сідаю за першу парту. :) дядя повеселішав. Вже по п*ятій, а я згадала, що сьогодні не обідала. Хммм...дядечко вдивляється в мій конспект ніби там правду хоче знайти чи по моєму почерку прочитати мої глибокі знання. Мабуть таки знайшов, бо зарахував мені мої н-ки :) Посміхаюсь. Дав мені списати контрольну. Вот пишу про поширення радіації. Вірніше списую.:)
Всьо написала. Ура, ДОДОМУ!
По шостій. Розрядилась батарея остаточно. Ура, свобода від мобільного телефона.
Іду додому. Вирішила прогулятись через центр.
Гарний Станіслав ввечері :) і біля ратуші як все купа людей. Ооо, якась нова беха стоїть. Не мєсна, певно знову на Буковелі нема снігу. :) Зупинка. Купу людей. Переповнена маршрутка. 45 хвилин іду додому:(
Стомлена. Посміхаюсь :)
Побачимось завтра?
Ну все я полетіла...