люююю :)
це надзвичайно Сильна Людина. дивно, що не з нього почався тег *лю :)
ми знайомі з мого 9-го класу, коли я прийшов у школу номер 272 :)
буквально кілька разів того року ми перестрівались і мені він видавався якимось троха психічно хворим)
в 10 класі він став вчителем одразу історій (обох), правознавства і філософії.
мені дико подобалося те, як він викладає, страшенно зачіпало те, як говорить, малює різноманітні завдання,
організовує купу конкурсів, ставить на місце бешкетників і вміє похвалити правильно,
але на превеликий жаль, більшість із цих речей я по-справжньому усвідомив і по-справжньому зрозумів, як мені пощастило
мати такого вчителя, вчителя не лише історії, а просто Вчителя. я зрозумів це пізніше, вже після закінчення школи.
я багато про це думав і завдяки Цій Людині - намагаюсь цінувати більше ті речі і людей, які навколо Зараз, а не в підручниках чи на обкладинках журналів.
на його конкурсах наша команда з історії і права найчастіше перемагала, здається :)
в мене в бібліотеці щонайменше двадцяток книг, підписаних Його рукою :)
виходить я знаю Його вже цілих 9 років, але нещодавно я черговий раз комусь захоплююче розповідав про Нього,
і усвідомив, що це єдиний мій Друг, в якому я за ці 9 років жодного разу не засумнівався.
були різні ситуації у нас, і кілька непорозумінь, але навіть не можу пригадати з якого приводу)
але я завжди розумів його погляд на спірні речі.
єдиного не можу зрозуміти!!! нашо ж бороду було збривати!?!?!?!!)))))))))))))))))))))
пропоную тим, хто знав Його ще бородатим влаштувати безстрокове голодування, доки він не почне відрощувати її знову!))
мені страшенно приємно, аж якось навертаються сльози щастя, коли згадую, як вранці 22 жовтня,
відкриваю двері в трусєлях - а там - Він! без попередження перший того дня привітав з днем народження :)))
і хоча цей день - для мене зовсім нічого не значить і більшість привітань я напрочь не памєтаю, та ж цей - відклався у памєті надоуго :)
хоча в той самий час, він приймає всіх (і мені теж пощастило)) такими, якими вони є))) мене - забудькуватим і зовсім не таким серйозним у ставленні до життя :)
мені соромно, що, здається, я лише раз чи два за весь цей час привітав його з тим самим днем народженням :)
мені соромно, що колись було таке - ми домовились їхати вибирати Йому велосипед! і я проспав трішки, здається) і дзвонив, а він не взяв телефон з собою, я поїхав до магазину, думав встигну, але там магазину вже не було) виявилось, що в тому місці, де я купував велосипед магазин зачинився і переїхав за кілька кварталів... уууу!
але ми навіть покатались кілька разів разом, коли в мене ще був залізний дружок :) пам'ятаю один з перших разів, як він боявся їхати, а я вперше тоді використовував лісапєд не як засіб пересування, а як засіб катання :))) мені теж було страшно.. за нього :)
а ще в нього в ТЧК (тридцять четвертому кабінеті!) є підвіконня, на якому я страшенно люблю сидіти :)
я собі уявити не можу, аби гроші для нього мали якусь цінність,
крім того, що їх він обмінює часто на приємні подарунки своїм близьким :)
він вчить без будь яких слів, виключно своїми вчинками, що віддавати - набагато приємніше! :)
але - він віддає і віддається майже все, що має і нічого не просить взамін.
Він - неймовірний. Він буває смішним і вміє співати)) Буває мрійливим і наївним як маленька дитина,
буває зарозумілим і вдумливим, буває простим і дотепним :) але в будь-яких проявах
він щирий!! справжній вчитель :)
його важко взагалі порівнювати з іншими, це неможливо, в мене є теорія, що
він прилетів з космосу, а біографія його - суцільна вигадка!
Звісно, є категорія людей, а особливо серед школярів, які дуже користаються його добротою
і навіть використовують її, але що ж - це життя, іноді він це помічає, але буває усяке..
я й сам іноді відчуваю, що набридаю, аж ось подумав нещодавно - ми ж вже більш як пів року не бачились!
і пішов у гості :) виявилось, ми ніколи разом не пили кави )
з тої суботи я й пишу цей пост. вже майже тиждень :)))
Люблю Вас страшенно, пане Володимире ;)