Mar 12, 2015 17:46
віднеси мене в літо потворну й худу
дощ плює на вікно і свистить в соломинку
від снігів не лишилось ні сну ні споминку
піхотинці трави починають ходу
обіцяю ретельно збирати врожай
не боятимусь пальці колоти шипами
очерет засинає і втративши пам'ять
прокидається флейтою. слід від ножа
наче слід від панчіх над кутами колін
проступає на кожному горлі та вені
фрукти падають в воду і це омовення
перетворює їхнє безсмертя на тлін
не стрибати раптово лічити до ста
постояти в травневому передпокої
поспіх точить нам п’яти гризе непокоїть
і виштовхує вгору шпичасті міста
що донині лежали в бетонних бруньках
дожидаючи часу рости і боліти
коли ти на руках віднесеш мене в літо
я вже буду прекрасна легка і струнка