Мокра приватизація
В таку спеку важко думати хоча б про щось. Окрім, хіба що, води. Свіжої прохолодної водички. Добре, що Київ усіяний альтанками-бюветами. Покачаєш ручку і додолу ллється прозорий струмінь. Ммм... Або нічого не ллється. Чимало бюветів не працюють. Як-не-як це досить дороге задовоення. На один бювет витрачається щонайменше приблизно 43 тисячі гривень. А зараз із грошима така ситуація, що добре, коли хоч кілька бюветів пацюють. Щоправда, наскільки чиста вода у них? Але, коли ти спраглий, то намагєшся не думати про це. Лейкоцити поборють будь-яку заразу, якщо переонати свій довірливий організм, що ти вливаєш у нього чистісіньку артезіанську воду.
Коли зникає спрага до води, починається спрага інформаційна. Що робити, аби врятувати київські бювети?
Ми маємо таку ситуацію: бювети дорогі в утриманні, якість води в них зменшується, а її використання є нераціональним. І справа не лише в тому, що кожен викачує тонни халявної води, кажуть, що в бюветах миють собак, автівки та людей і вся брудна вода якимось чином потрапляє в свердловину! Що є зайвим приводом обме... врегулювати споживання бюветної води.
Якщо ви стикаєтесь із нераціональним використанням ресурсів, згадайте старовинну лібертаріанську мудрість: "Приватник успішно керує будь-чим, а вільний ринок все розрулить". Можна перевісити утримання бюветів на, як ви вже здогадались, приватні фірми. Авжеж, їм буде невигідно лише витрачатись на очистку води, набагато вигідніше - продавати. Що з цьго виплива? Випливає кінець халяви. Втім, держава може передавати свердловини приватникам на певних умовах. Наприклад, на місці кожного їхнього бювету фірми мають встановлювати питні фонтанчики. З фонтанчиків уже не понабираєш воду пляшками! Плюс, вони можуть слугувати такою собі презентацією води, що продається. Нагадаю, що вода ця має бути очищена до блиску. Інакше, який сенс продавати бювети фірмам? Чиста вода - здорова нація. Фонтанчики можуть працювати не цілодобово, лише вдень. Для економії. Плюс, можуть вимикатись узимку.
Самі бювети можна перебудувати під невеликі павільйони продажу свердловинної води. Вона проходитиме крізь нові, не зарослі усілякою гадостю, труби. Плюс, проходити додаткову доочистку. Її якість має періодично перевірятись. В кутку споживача висітимуть сертифікати лабораторій, що проводили перевірки.
Для мешканців околичних будинків може існувати пільговий абонемент на воду. Майже на шару. Така фішка може бути однією з умови надання фірмі свердловини. Забезпечив питні фонтанчики та фантастично дешеві абонементи на воду - позбався податків! Хіба що, може бути якийсь відносно невеликий збір на аналіз води. А так - жодних податків.
Для пенсіонерів абонемент може бути ще дешевшим. Плюс, копійчана доставка бутлів щотижня.
В самих бюветах може бути і продаж води у пляшках. За замовленням воду можуть газувати, або додати льоду. За додаткову платню. Окрім питних фонтанчиків можуть стояти і ретро-автомати з газованкою.
Купувати свердловини, в принципі, можуть, такі специ по воді, як "Моршинська", чи "Бонаква", створити дочірній бренд. Або бюветом може заправляти фірма з очистки води чи вироблення фільтрів. Чи продавці солоних крекерів ;) Вони найбільш зацікавлені в продажі питної води.