Jun 25, 2011 23:44
“Свободу народам - свободу людині!”, - одне з головних гасел Української Повстанської Армії. Попри симпатії до українських повстанців з боку ультраправих, останні тривалий час не надавали переваги цьому заклику, і лише тепер, в момент цілковитої ідеологічної кризи, вони змушені його використовувати. Адже свобода - річ небезпечна, вона слабо корелюється з національною ідеологією. Якщо дійсно дати свободу народам і людині, навряд вони стануть будувати тоталітарні держави та вести загарбницькі війни.
Свобода також не є річчю абстрактною. Якщо розглядати це поняття у контексті лівої ідеології, то свобода - це усвідомлена необхідність. Це не є свобода вбивати та грабувати. І не є свобода ринку та священне право власності, яке ми бачимо у сьогоднішньому суспільстві. Свобода для лівих є, перш за все, свободою від експлуатації, отже й від дискримінації, свободою кооперації та договору, взаємодопомогою. Саме остаточно звільнившись від капіталу, народи і люди зможуть отримати цю свободу. Проте для цього не достатньо ліквідації “процентного рабства” та заміни олігархічної та владної еліти на національно-свідому, як це вбачають “праві антикапіталісти”. Також ми, як ліві, заперечуємо гітлерівську байку про “суспільно-корисні” слої, до яких за невідомою нам логікою відносяться і “добрі” експлуататори. Наша кінцева мета - здолання приватної власності на засоби виробництва та інституту держави, як репресивного та вже просто не потрібного, встановлення прямої демократії, повного народовладдя.