Теократична республіка Україна (архів)

[livasprava]

Назад у Середньовіччя.

«Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова», - йдеться у ст. 35 Конституції України. В реальності ця стаття практично не діє. Наразі християнство вважається якщо не офіційною релігією, то принаймні «визначальною» або «традиційною». І питання навіть не у формальному дотриманні законності. Проблема в тому, що за мовчазної згоди суспільства тема ролі релігії потрапила у розділ «default». Вона некритично розглядається, як дещо «загальнозрозуміле», «універсальне» і водночас час табуйоване.

Клерикалізація українського суспільства щороку посилюється. За роки незалежності християнські церкви практично зрослися з державою в досить міцний монолітний апарат. Вигоду мають обидві сторони - чиновники всіляко демонструють народові власну побожність, а церква отримує більший простір для власної діяльності. Така ситуація не вигідна лише самому народу, котрий складається із представників абсолютно різних віросповідань, релігійних та нерелігійних світоглядів.