Україна під хвилею кризи: відчуй на собі! (ДУДІН Віталій)
„Рівень безробіття в 2009 році, за попередніми експертними оцінками, може складати 7,7 %, таким чином кількість безробітних по всій Україні складатиме близько 2,1 млн. чоловік, - заявила Міністр праці та соціальної політики Людмила Денісова під час нещодавнього брифінгу. - За станом на 1 жовтня з 12 млн. працівників економічно активних підприємств - вчасно не отримали заробітну плату майже 265 тис. громадян. Лише за вересень 2008 р. кількість тих, кому не було виплачено заробітну плату, збільшилась на 104 тисячі працівників”. Такими сумними є дані, що характеризують наслідки світової фінансової кризи для України. Не дивлячись, що окремі чільники держави тривалий час замовчували вплив кризи на вітчизняну економіку (спад виробництва, поступове зростання безробіття та інфляції), зараз ніхто не неважиться заперечувати той факт, що вона відчувається у кожному регіоні та на кожному підприємстві. Криза всесвітнього масштабу стала серйозним попередженням для глобальної ринкової економіки і, за численними прогнозами, стане поштовхом до трансформації домінуючої економічної системи та змінить пріоритети глобалізаційних процесів, призведе до глибокого переосмислення філософії міжнародних зв’язків. Тим часом, більшість громадян всього світу задаються простими питаннями: яким буде їхнє життя завтра?
Безодня соціального падіння
Фінансова криза крокує по усій планеті і мало хто бере на себе відповідальність прогнозувати, коли вона припиниться. Разом з тим висувається безліч варіацій на тему того, що її породило. Більшість аналітиків сходяться на кількох тезах: в основі причин світової фінансової кризи лежить широке розповсюдження так званих „віртуальних грошей” (деривативів) - це різновид цінних паперів, що виступають фінансовими інструментами і супроводжують іпотечні кредити. За розрахунками експертів, світовий ринок деривативів оцінюється експертами в 600 трильйонів доларів, при тому, що увесь світовий валовий внутрішній продукт в минулому році складав лише 58 трильйонів доларів. Диспропорції у співвідношенні реальних та віртуальних грошей виступили фундаментальною передумовою економічної кризи.
„Безвідповідальна поведінка інвесторів, що брали значні кредитні борги з метою отримання надприбутків на іпотеці, а також заставне забезпечення сумнівної якості призвели до умов, які не передбачають нічого гарного для світової економіки, - такою є думка фахівця-економіста Ігоря Юргенса, віце-президента Російської спілки промисловців та підприємців. - Впливовим фактором виступила нерегульованість економіки від необмеженного руйнівного впливу суспільства”. Це спричинило крах кредитної системи, ускладнило доступ до кредитів, а в кінцевому випадку це негативно відобразилось на становищі реальної економіки. Експерт передбачив негативні наслідки цього у вигляді погіршення рівня життя громадян усієї планети, оскільки громадяни усіх країн „будуть зобов’язані нести частину видатків через це фіаско”. Саме показники падіння рівня життя стануть найбільш суттєвим показником деструктивності кризи.
Однак на Україні про саму кризу заговорили відносно нещодавно. Спочатку самим представникам влади було незручно казати про системну кризу, під хвилею якої опиниться Україна, наслідком цього стало невчасне прийняття рішень про подолання наслідків негаразду і фактична неготовність пересічного українця до кризи. Останнє підтверджується соціологічним дослідженням, що проводилось Інститутом Горшеніна в кінці жовтня. Так за даними цього дослідження, більшість респондентів не вбачають серйозних причин для того, аби відчути на собі удари кризи. Більше половини опитаних заявили, що їхні прибутки не змінилися (55,1%). Для 11,4% респондентів вони навіть збільшилися - незважаючи на кризу. Про зменшення своїх прибутків говорить кожен третій респондент. Лише 16,2% респондентів бояться втратити роботу, 75,7% респондентів стверджують, що не робитимуть продовольчих запасів на випадок кризи.
В той же час з кожним днем надходять данні, що підтверджують найбільш песимістичні прогнози. Людмила Денісова, Міністр праці та соціальної політики, оприлюднила статистику, згідно з якою в Україні заборгованість по виплаті заробітної плати в січні-вересні 2008 року збільшилася на 27%, або на 180,7 млн. грн., в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, і на 1 жовтня склала 849,365 млн. грн і цей показник, на жаль, невпинно прогресує.
Хвиля масових скорочень, загрозу яких ще від початку жовтня відчули працівники підприємств металургічної та хімічної галузі, торкнулась персоналу офісів столиці та великих міст. Кількість вакансій різко скоротилася, відкрито проходять семінари для керівників компаній з темами на кшталт „Звільнення (оптимізація чисельності) персоналу в умовах кризи”, чимало співробітників втратили роботи, а решта - з тремтінням серця очікує своєї черги. Фонд страхування на випадок безробіття збирається активно впроваджувати нові програми перепрофілювання осіб, які втратили роботу. Неодноразово співробітника Фонду наголошувалося, що існує гостра нестача кваліфікованих слюсарів та кравців. Цікаво, як такі рекомендації будуть сприйняті „свіжо-звільненими” інвестиційними консультантами, менеджерами та банківськими службовцями?
Разом з тим, попри переважну пасивність громадян, в суспільстві назріває обурення, яке може вилитись у перманентне протистояння між різними верствами населення. За даними Федерації професійних спілок України, вже у жовтні відбулися перші страйки в регіонах: зокрема, організовані працівниками Луцького підприємства електротранспорту та профспілковим комітетом Харьківського комунального підприємства „Міськелектротранс”. В обох випадках акції виникали стихійно з ініціативи самого трудового колективу. На разі лідери загальнонаціональних профспілок утримуються від закликів до масових протестних акцій, обмежуючись деклараціями на кшталт „Профспілки не можуть допустити, аби фінансові та економічні наслідки, до виникнення яких український народ непричетний, були перекладені на плечі трудящих”.
Хроніка ліквідації
На фоні стрімкої споживчої інфляції (15% в місяць станом на вересень), зростання заборгованості з виплати зарплатні та масових звільнень, очевидною є неспроможність влади виконати взяті на себе соціальні зобов’язання. Загальний спад виробництва негативно позначиться на наповненості державного бюджету.
Василь Хара, голова Комітету Верховної Ради з питань праці та соціальної політики заявляє, що Фонд соціального страхування на випадок безробіття не володіє коштами, достатніми для здійснення усіх необхідних виплат. «Сьогодні керівництво Фонду шоковане: там не чекали такого напливу безробітних. Його фінансовий стан погіршиться, передусім, від зниження відрахувань: число платників зменшується через масові скорочення штатів. Вже сьогодні зрозуміло, що виходячи з існуючих страхових внесків, що збираються фондом, грошей на оплату допомоги, навіть мінімальної, всім безробітним не вистачить», - припускає Хара.
У випадку дефіциту бюджету Фонду, його чільники можуть звернутися за додатковим фінансуванням. Запит від Мінпраці щодо виділення додаткових коштів має бути розглянений Міністерством фінансів. Заступник Міністра фінансів Володимир Матвійчук, що займається у відомстві соціальними питаннями, припускає, що об'єм витрат зросте як мінімум на 30%, на що Кабміну щомісячно доведеться виділяти по 100 млн. грн., які можуть бути узяті із коштів уряду, що знаходяться на єдиному казначейському рахунку.
Вихід з ситуації вбачається керівникам відомства у скороченні витрат на поточну діяльність фонду, а в якості крайньої міри розглядається підвищення розміру відрахувань. Однак у випадку останнього виникає загроза посилення скорочень на підприємствах або тінізації заробітної платні.
На сьогодні найбільш відчутними актами реагування держави на виклики кризи стали кілька нормативних актів. Один з них - Указ Президента України №965-2008 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 жовтня 2008 року «Про невідкладні заходи з посилення фінансово-бюджетної дисципліни та мінімізації негативного впливу світової фінансової кризи на економіку України»”. Ряд його положень були підданні гострій критиці з боку громадськості. Мова йдеться про наступне: „забезпечити у місячний строк прийняття рішення про приведення цін на природний газ для всіх категорій споживачів до економічно обгрунтованого рівня, що має включати інвестиційну складову для нарощення власного видобутку газу” (це означатиме підвищення цін за житлово-комунальні послуги для пересічних громадян, при тому що заборгованість з оплати цих послуг становить 74,1 млн.грн), а також „прийняти у триденний строк необхідні рішення для спрощення досудового врегулювання спорів, пов'язаних із стягненням застави у разі невиконання позичальниками взятих зобов'язань” (дехто розуміє під цим дозвіл на „вибивання” приватними структурами боргів).
Слід відзначити прийняття парламентом у другому читанні, розробленого Президентом України Віктором Ющенком, проекту Закону "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Ним передбачається створити стабілізаційний фонд за рахунок понадпланових надходжень від приватизації державного майна у 2008 році та надходжень цих коштів у повному обсязі у 2009 році, а також цільового розміщення державних цінних паперів. Відповідно до закону, вони використовуватимуться, зокрема, на: надання кредитів (позик) для погашення, рефінансування і (або) обслуговування кредитів (позик), одержаних вітчизняними банківськими установами та суб´єктами господарювання у іноземних кредиторів до 15 вересня 2008 року; кредитування або співфінансування інфраструктурних, інвестиційних та інноваційних проектів загальнодержавного значення на термін до 10 років; надання кредитів на завершення будівництва житла, яке здійснюється із залученням іпотечних кредитів і обов´язковою умовою якого є співфінансування з боку банків та забудовників.
Час обирати
Суперечливим моментом вищевказаного проекту стала норма про „відтермінування до 1 січня 2011 року встановлення розміру мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб”. Ця норма була продиктована у відповідності до меморандуму, пред’явленого Міжнародним валютним фондом. Як відомо, МВФ виділив Україні кредит на суму 16,5 млрд. доларів для погашення фінансових боргів, зобов’язавши українську сторону, поміж іншого, затримати зростання песній, прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати до 2011 р. Це і було закріплено у президентському антикризовому законопроекті. Депутати добились лише виключення норми про „замороження” росту мінімальної зарплати. Очікується, що мінімальна зарплата має бути запроваджена на рівні прожиткового мінімуму вже з 1 січня 2009 року.
Чи можна бути впевненому, що держава докладе максимальних зусиль для захисту благополуччя народу? Важко відповісти. Адже навіть в умовах економічного краху, конкуруючі між собою представники влади вдаються до політичних ігор - звинувачують один одного у популізмі, відмовляючись від такої потрібної у даний момент кооперації та конструктивної роботи. І дійсно, прогнози й шляхи вирішення певних проблем, що звучать з вуст офіційних осіб держави, доволі складно відрізнити від передвиборчої агітації. Наприклад, ознаки популізму можна знайти у заявах президента В. Ющенка про необхідність скорочення штату державних службовців на 20% або у пропозиції Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко щодо потреби у ліквідації усіх пільг народних депутатів. Разом з тим, прихильники обох політичних лідерів підтримали надання кредиту від МВФ з умовою мораторію на зростання прожиткового мінімуму. Тому громадянам у цій ситуації слід якщо й не приймати активну участь у розробленні державної політики, то хоча б цікавитись процесами, що відбуваються, і аналізувати кожен крок влади, а не сліпо на неї покладатись.
Підсумовуючи, можна констатувати, що всесвітній струс економіки став перевіркою глобалізованого капіталізму на міцність і виявив суттєві недоліки цієї системи. Дехто порівнює поточні події з розпадом Радянського Союзу, коли мільйони людей засуждували соціалістичну економіку як неефективну. Зараз же навіть правителі розвинених країн Заходу вказують на недоліки вільного ринку. Так ліберал Ніколя Саркозі, Президент Франції заявив: „Життєздатну економіку держави потрібно будувати, розвиваючи ринок в тих її сегментах, де ринок йде на користь суспільству, і, зберігаючи або навіть підсилюючи контроль держави над галузями, в яких ринок не функціонує і в яких самоврядування ринку приводить до розрухи і криз”. Мало хто заперечує й необхідність створення умов для прозорості світових економічних процесів для громадян усього світу. Отже, ми стоїмо на порозі великих змін.