Про "п'яту колону"
Про "п'яту колону" в НИГИЛИСТ.
Осіп Цербій
Всі хто моніторить час від часу ДНРовські групи можуть без проблем побачити величезні надії, які вони покладають на соціально-економічні проблеми в тилу української армії, черговий Майдан, бунти і повстання. Це логічно, це імовірно відтягне увагу та сили держави. Те саме стосується ставки на “пацифістські” настрої. Недаремно серед тих сил, що намагаються їх “розпалювати” є ті, хто на ставці в кремлівських. Це очевидно і нічого унікального в цьому розрахунку немає.
Тому в заяві Яценюка безперечно є деяка доля правди. Але вся справа в іншому. Неоліберальні деформи будуть так чи інакше викликати протести. З ФСБ чи без ФСБ. Влада може під шумок і націоналістичну істерію намагатися спротягнути закони, які обмежують демократичні права. Продовжити курс попередників на демонтаж соціальної системи. Ліпити, одним словом, авторитарну неоліберальну державу. Так зробив Путін і в цьому також нічого унікального. Та переоцінювати істерію не варто. Розрахунок на патріотичний агітпроп може дати зовсім протилежний ефект.
В Україні немає консолідованої політичної еліти. Всі розмови про протести восени в тому числі підігріваються незадоволеними групами істеблішменту. Будь які промахи та непопулярні соціальні заходи використовуються і будуть використані проти влади. В першу чергу проти Порошенка. Саме тому, найбільш розумною стратегію влади, було б відкласти непопулярні кроки на невизначене майбутнє. Це часто робилося в українській історії останніх десятиліть Кучмою, Ющенко та навіть Януковичем, в результаті чого ми маємо успадковану від совка в тій чи іншій мірі соціальну державу. А ресурси можна знаходити в кредитах. Зрештою, для їх отримання та використанні на соціальні потреби так само можна використовувати аргумент війни так само, як це використовується для збільшення видатків на армію. Утім, я дуже сумніваюся, що вони на це підуть, тому що логіка капіталістичного розвитку підштовхує можновладців до радикальних кроків.
І заява Яценюка це спроба рухатися в цьому напрямку. Але зловживаючи воєнною і націоналістичною істерією варто пам’ятати, що протести проти відправки дітей на фронт проходять в основному на Західній Україні. В тих областях, те відповідно міфам найбільш розповсюджені “бандерівські” настрої. Ресурс віри в світську релігію, чим є націоналізм, має свої обмеження і дуже часто його переоцінюють. Коли в Україні почнуться справжні бунти, які будуть загрозою для режиму, вони будуть спровоковані зовсім не ФСБшною “п’ятою колоною”.
Комментировать
В категории: Позиция, тези: ДНР, ЛНР, Осіп Цербій, протести, соціалка, ФСБ
Подписка: RSS, твиттер: @NihilistLi
Осіп Цербій
Всі хто моніторить час від часу ДНРовські групи можуть без проблем побачити величезні надії, які вони покладають на соціально-економічні проблеми в тилу української армії, черговий Майдан, бунти і повстання. Це логічно, це імовірно відтягне увагу та сили держави. Те саме стосується ставки на “пацифістські” настрої. Недаремно серед тих сил, що намагаються їх “розпалювати” є ті, хто на ставці в кремлівських. Це очевидно і нічого унікального в цьому розрахунку немає.
Тому в заяві Яценюка безперечно є деяка доля правди. Але вся справа в іншому. Неоліберальні деформи будуть так чи інакше викликати протести. З ФСБ чи без ФСБ. Влада може під шумок і націоналістичну істерію намагатися спротягнути закони, які обмежують демократичні права. Продовжити курс попередників на демонтаж соціальної системи. Ліпити, одним словом, авторитарну неоліберальну державу. Так зробив Путін і в цьому також нічого унікального. Та переоцінювати істерію не варто. Розрахунок на патріотичний агітпроп може дати зовсім протилежний ефект.
В Україні немає консолідованої політичної еліти. Всі розмови про протести восени в тому числі підігріваються незадоволеними групами істеблішменту. Будь які промахи та непопулярні соціальні заходи використовуються і будуть використані проти влади. В першу чергу проти Порошенка. Саме тому, найбільш розумною стратегію влади, було б відкласти непопулярні кроки на невизначене майбутнє. Це часто робилося в українській історії останніх десятиліть Кучмою, Ющенко та навіть Януковичем, в результаті чого ми маємо успадковану від совка в тій чи іншій мірі соціальну державу. А ресурси можна знаходити в кредитах. Зрештою, для їх отримання та використанні на соціальні потреби так само можна використовувати аргумент війни так само, як це використовується для збільшення видатків на армію. Утім, я дуже сумніваюся, що вони на це підуть, тому що логіка капіталістичного розвитку підштовхує можновладців до радикальних кроків.
І заява Яценюка це спроба рухатися в цьому напрямку. Але зловживаючи воєнною і націоналістичною істерією варто пам’ятати, що протести проти відправки дітей на фронт проходять в основному на Західній Україні. В тих областях, те відповідно міфам найбільш розповсюджені “бандерівські” настрої. Ресурс віри в світську релігію, чим є націоналізм, має свої обмеження і дуже часто його переоцінюють. Коли в Україні почнуться справжні бунти, які будуть загрозою для режиму, вони будуть спровоковані зовсім не ФСБшною “п’ятою колоною”.
Комментировать
В категории: Позиция, тези: ДНР, ЛНР, Осіп Цербій, протести, соціалка, ФСБ
Подписка: RSS, твиттер: @NihilistLi