приїхали в ліс. народ походив туди-суди, каже - а грибів зовсім нема, сухо дуже...
ну, нема, то й нема. не за тим їхали.
проходить хвилин 15. йду собі.. і бац - ледь не наступаю:
потім ми познаходили ще, і ще...
це я до того, що якщо тобі заплановано приємність, по посуха, не посуха, а своє отримаєш...
а якщо заплановано дві приємності - то теорія вірогідності взагалі ніфіга не працює
ще всіляких лісових фоток