казка...)
інколи казка підкрадається непомітно, на кінчиках пальців, тихо-тихо заходить за плече й посміхається, вже знаючи, що ж вона тобі такого цікавого на долю вигадала... В такі миті головне - не злякати її, тому очі до певного часу не можуть її побачити. як і раціональна частина мозку не може осягнути її присутність. Її чує лише серце - й тихенько шепоче тобі - десь там, зсередини - яку стежку варто обрати аби дещо ( а що саме - воно ж до останнього не зізнається ;) ) з тобою сталось... дещо таке... заради чого варто звернути на хвильку з відомого шляху...
в п"ятницю я вчинила найбільшу дурість за останні кілька місяців. Те, що всі мене відраджували робити - всі, крім чуйки й одного хлопчини з ЛПІ...) й ані краплі не шкодую...) бо важко уявити скільки б я втратила, якщо б то не зробила...)
Дякую за кльові вихідні, asdflok , strilec , ostap_lviv , boblox , lvivskakvito4ka і ще силі-силенній чудових людей ;)
в п"ятницю я вчинила найбільшу дурість за останні кілька місяців. Те, що всі мене відраджували робити - всі, крім чуйки й одного хлопчини з ЛПІ...) й ані краплі не шкодую...) бо важко уявити скільки б я втратила, якщо б то не зробила...)
Дякую за кльові вихідні, asdflok , strilec , ostap_lviv , boblox , lvivskakvito4ka і ще силі-силенній чудових людей ;)