бубубу

Jun 28, 2009 06:58

вчора на КМ стрибала босоніж по лавам жовтеньким таким біля сцени.. прземлившись на одну з них, послизнулась, і, зрозуміло. продовжуючи рефлекторно срибати далі, гепнулась об наступні. розуміння факту падіння прийшло з першої ж секунди втрати контролю над польотом, тому коли гепалась, як завжди виставляла кудись руки й захищала голову та тіло. Мінус в тому що удар прийшовся на нижні праві ребра. легені того не очікували, тому наступної секунди, після того як сказала оточуючим що все нормально, підвелась, сіла й скрючилась на тій злополучній лаві. дихання відновлювала. добре що голосно грали, можна було то зробити з голосом, так легше.

тепер от маю при собі сувеніри з КМ: книжку Дайани Вінн Джонс "Повітряний замок" - в продовження теми "ходячого замку Хаула"; синці на коліні, запаморочення й просто крутіння голови з моменту падіння й донині та як виявилось ребра ті все ще болять.
Питання: щось з тим робити чи само пройде? (особисто я сподіваюсь на друге, але вчора з мене взяли слово звернутись до лякаря в разі нудоти)

життя, питаннячко, мурахи в голові

Previous post Next post
Up