фаталіст
"Я - убежденный фаталист
Поступки делать не спешу.
Уверенна, смотря на лист,
Что жизнь не я на нем пишу..."
(с) менеджер московського клубу
"Китайський Льотчик ..."
забула як звати, але вона точно
"пила пиво з чуваком який курив з Бобом Марлі" :)
Гарно ввімкнути на балконі світло й дивитись, як крізь дівчину, що дивиться на тебе звідти, пролітають сніжинки... вплітаються в волосся, скочуються щоками, наповнюють сяйвом синій светр, в якому тануть сусідні дахи..
Дивишся на неї й не впізнаєш.. не впізнаєш її вже досить довгий час.. Не віриться, пригадуєш, як засуджуввала з подругою одного Іншого, що плив як човен по річці й ніц не робив, навіть коли мав шанс усе змінити.. може нам з нашої позиції це було видніше... Втім й він зміг подолати оцю безглузду, вперту покору Долі..
А кого бачу я? Невже з-за вікна мене вивчає фаталістка?
Останнім часом перетворююсь саме на неї... Ну а що ще робити, якщо ці збіги настільки впритул переслідують?? Боже, та той самий зачарований потяг на Львів - між іншим, не лише для мене "зачарований". То на мене виливається новина про перездачу - й у неділю вже не поїдеш бо понеділок зайнятий; то іншу переносять на середу - й за 15 хвилин після того як про то дізнаєшся - в Асю стукають з пропозицією скласти компанію у четвер. А ще доля дає шанс грунтовніше підготуватись до іспиту.
Чи зоча б те що сталось ввечері - мною сприйнялось як знак, відповідь на питання яке муляло душу весь день. Знак сприйняла, помилку виправила. Весело.
Я вже мовчу про збіги й "підводки" долі, пов"язані з однією файною людинкою.. НУ не може це бути просто так, ну не вірю я! принаймні, не зочу вірити.
....А Доля це знає й підкидає все нові зустрічі й випробування...