Dec 15, 2008 22:47
Тепло... давно настільки приємне тепло й спокій не розливались в душі, не заполоняли розум, не виганяли дурні думки й спогади... Навіть після Віче можна було знайти причину пожалітись, а тут...
всередині ще лишається легкий й солодкуватий присмак "Золотих воріт" - о так, це досі найулюбленіший дукатський шедевр для мене.. він дарує спокій й зігріває надовго.. а надто - в такій компанії й з таким барістою на зміні... й з такою легкою прогулянкою улюбленим маршрутом після того, й з таким катанням на ковзанах до того...
Дукат і Братство - дві речі, від яких мені завжди ставало тепло.. й так давно вже мріяла аби одне з них дізналось й просмакувало усю красу іншого... І ось це сталося.. не з усіма тими людьми, яких я хотіла б туди зводити.. втім.. )
Христя мала рацію - як обіцяла сеанс гарного настрою з 17:30 по 20:00, так і сталось.. щоправда, катались ми дійсно лише один сеанс(одну годину), який потім продовжився неспішною прогулянкою й годинним сидінням-відігріванням-кавуванням в Дукаті.. Й найбільшою винагородою, окрім усунення усіляких можливих особистісних бар"єрів під час ковзання, звісно, були слова більшості з цієї кумпанії - "Дякую що показала - ми ще сюди обов"язково повернемся"...
з.ю. мдя, от сьогодні привела в Дукат ще 12 клієнтів.. з них частина точно стане постійними відвідувачами.. цікаво, що ще мені треба зробити аби заслужити певні бонуси? ;)
з.з.ю. хотілося б лишити цей присмак тепла на всю ніч, аж до завтра... ех, якби настільки не хотілось їстоньки.. "кожна худобонька крихітна...")
дукатське,
щастя,
сб,
на душі,
тепло...