Пані та панове, сьогодні визначний день календаря. Рівно рік тому народилася істотка, що докорінно змінила моє життя. Адже тепер мені є кого називати з дитинства улюбленою стьобно-ласкавою фразою: "Потворка ти моя")) Бо дівчина чогось ображається, ггг))
Ну гаразд, якщо серйозно то сьогодні ДР моєї улюбленої котяки на ім'я Том Йорк - тієї самої, про яку писав ось
тут. Скажу, що поява цього звірьонка, хоча ні, просто ще одного члена моєї родини, допомогла зрозуміти дуже багато чого. Хоча б сенс того, як можна любити тварин. І не смикатись від кожного зайвого шурхоту вночі. Якщо рахувати на перспективу, то в сенсі дітей це пречудово) Хоча найголовніше те, що я зрозумів, як іноді круто мати якісь обов'язки.
Ну, й не можна не сказати, що кіт цей справді афігенний. Не тільки тому, що він мій) А ще й тому, що він справді дуже гарний навіть за котячими мірками, він дуже розумний, мітить тільки в свій туалет (тьху-тьху-тьху), ніжний, вірний (завжди зустрічає мявчанням, коли тільки заходиш до під'їзду). Та ще й звуть кльово - не соромно казати людям. Короче кажучи, хепібьоздей, діар Том)) You'll never walk alone, ага)
Так, і ще, закінчуючи тему Тома Йорка. В якості подарунку для кота викладаю запис з вчорашнього концерту мого гурту SWEETLO в київському клубі "Диван". Де я співаю кавер-версію пісні "High and Dry" гурту Radiohead під назвою "Не залишай, не відпускай", ідея зробити яку виникла саме після появи мого Тома Йорка) І яка прямо на концерті ж була йому присвячена)
Click to view