Біжи, товаришу, за тобою старий світ!
от внєзапно прийде на сесії такий переломний момент, коли зрозумію, шо краснодиплом не дасть змоги мати крутіші скіли для роботи за еспрессо-апаратом. в кращому випадку, не приведе людей на організований мною концерт. і вже точно - не посипить дорогу піском, роблячи наше життя кращим вже сьогодні.
ну я розумію, шо культуролог з філософського факультету кафедри теорії та історії культури спеціалізації "релігієзнавство" - це дуже прикладна професія ))) але як педагог, журналіст або як менеджер культурологічної діяльності після такої освіти можна шагати по жизні. вже не говорю про наукову працю.
але вот халепа постсовєцка сталася з нашою свідомістю і спектаклем нашого світу. вся діяльність, особливо з розряду studia humanitatis, в нашій мєсності зайшла в сансару околовагіналього перетворення і непотрєбства.
відімо, мої фантомні мрії поєднати сородну працю, шо рветься з серця в діяння, з освітою і подальшою роботою набувають форми міфічного.
то саме, звичайно, можна сказати і про інші професії. навіть юристи - за останніми слухами, без зв'язків місце секретутки в суді вартує більше 20 касарів. але шось пригадалося, як одному пацану, який тікі закінчив юрфак, його батя подарив на весілля посаду прокурора якогось львівського району.
в зону потрєбства попали якісь одиничні професії в числі одиничних людей). але це в малій частині. в більшій - в країні наступає якась абсурдна олігоратія. це майже так само, як коли країною правлять олігофрени.
або коли на середину перехрестя стрийська-наукова під червоне світло можна виїхати зі швидкістю поза 100 км по третьому зустрічному ряду на золотому хамері з номерами 6666 - і даішник прижметься до тротуару і віддасть тобі честь. бо твій тато - (тсссс) - депутат.
або коли син генерала збиває батька моїх подруг насмерть на пішохідному переході, потім повертається за номерами, які відпали при ударі... і знов їде на тусовку, на яку їхав. і, звичайно, залишається ненаказуємим і не виплачує нікому ніякої компенсації.
сьогодні наткнулася на лозунги смішної революції в франції '68го.
Твоє щастя купили. Вкради його!
якшо накласти це на сьогоднішній грунт:
як красти щастя? і куда з ним бігти?
хотя, поки закінчу бурсу, має настати то, заради чого розпинається есхатологія. того є шанс на то, шо мої розмисли підуть в антиутопію колишнього світу))
до речі, рекомендую закатірувати. книга одного з ідейний рушіїв вищезгаданої революції гі дебора. хароший такий лівуватий нігіліст. шкода, шо спився і застрілився. напевно, поняв, шо на нього може чекати))