архівне: розмова з росом
знайшла інтерв'ю майже річної давності для "п'ятниці". приємно шас згадати :)
Фотограф Ростислав Качмар:
Як фіксувати красу миттєвості надовго
Львівський фотограф Ross часто дивує неординарними місцями фотосетів і цікавими ракурсами зйомки. Він розповів нам про свою діяльність в деталях.
-----------------------------------------------------------------------
Фото в творчому світі і в житті
я: Існує певна категорія людей, які не вважають фотографію витвором мистецтва, бо в неї творець не вкладає стільки праці, як, припустимо, в живопис.
Рос: все не так просто, бо для того, щоб зробити естетично гарний кадр треба мати своє бачення. Тому є процес "фотографування" і "фоткання". Перед тим, як зробити кадр - сфотографувати - ти обдумуєш всі деталі і шукаєш ідеальний результат.
Є свої ідеї і техніка, яка,
як і в живописі, присутня в фотографії. Вся справа тільки втому, що витрачається менше часу.
Як ставишся до моди переходу з цифрового фотоапарату на плівку?
Думаю, що це дійсно лише мода. Я фотографував свого часу на плівку, але зараз фотографую виключно цифровим фотоапаратом. Це більш виправдано і набагато швидше.
Фотографія для тебе - основне чи другорядне заняття в житті?
Поки що я поєдную комерційну сторону і спосіб творчого самовиявлення. Зараз це - основне заняття, але згодом, напевно, буде другорядним.
Думаєш, що у Львові нереально художньою фотографією заробляти на життя?
Для цього треба, щоб у людей виробилося сприйняття і певний смак до таких фотографій. Бо переважна більшість людей не розуміє "художності" в фотографії і тому не готова платити за це якісь гроші.
Яка різниця між фотографіями художніми і фотографіями з пересічного глянцевого журналу?
Навіть дивлячись на замовників, наприклад з весіль, помічаю, що люди просто хочуть фото, де їх добре видно. Якщо в фотографії є якийсь зміст, тінь, вуаль, чи фотографія з гарною композицією з додатковими предметеами, чи бувають претензії до того, що фон розмитий - від фото тоді відмовляються. Напевно, це і є виховання картинок з глянцевих журналів.
Ти вважаєш, що наші люди ще не готові сприймати художню фотографію?
Ні, є певний відсоток, звичайно. Наприклад, фотографії Шурубури користуються деяким попитом. Можна відштовхуватися і від цього. Але для такого міста це замало. Хоча, якщо дівчата готові віддавати по тисячу долларів за сукню, то можливо скоро і за фото будуть готові заплатити більші гроші. Бо сукню одягаєш раз, а фотографії фіксують миттєвості надовго.
Про особливості жанру
Чому ти фоткаєш переважно тільки дівчат? Вважаєш ці фото більш естетичними?
Ти питаєш зараз про вибір між дівчатами і хлопцями? (сміється)
Ні-ні, між жанрами, швидше.
Пробував фотографувати в різних жанрах, але зупинився саме на цьому. Приємно, коли віддаєш дівчині фотографії - і це викликає її усмішку (усміхається)
Дівчина має мати особливі навики, щоб класно виглядати на фотографіях?
Тут багато залежить від фотографа, від його вміння бути психологом, сказати, розкрити. Різниця в тому, що професійній моделі не треба нічого говорити. Їй треба лише задати напрямок роботи і вона сама знатиме, які рухи, як поводитися. Фотограф дивиться на дівчину інтимним поглядом, бо оцінює її нижче голови. Тут звичайній дівчині дуже незручно фотографуватися, вона почуває себе ніяково під таким поглядом.
А тобі особисто цікавіше працювати з підготовленою моделлю, чи відкривати модель в дівчині без особливих навиків?
Головне, щоб в дівчини було живе обличчя.
Найцікавіші враження
Найкраща модель, з якою доводилося працювати.
Найкраща модель, це найкраща, безумовно, в професійному значенні цього слова, модель Марта Щаслива. Важлива робота моделі і фотографа на психологічному рівні. Марта, як професіонал, не потребує в корекції самого образу, їй потрібно лише задати напрямок. Говорити про її красу вже не потрібно, думаю, багато хто вже не раз бачив її на сітілайтах чи рекламних стендах та кліпах. Але хочу зазначити, що до всіх, кому я пропонував пофотографуватися, в мене є своєрідна симпатія.
Фотосет, який приніс тобі найбільше адреналіну.
Найекстримальнішим місцем, мабуть, був дах біля площі Ринок. Цей екстрім проявлявся у високих каблуках моделі Марти Щасливої, які могли з’їхати донизу разом з нею і заодно потягнути мене з фотіком, що призвело б до трагічного завершення. Інші місця були більш наближені до земної поверхні і лякали тільки своїми тимчасовими соціальними факторами, наприклад, злі перехожі, обурені офіціанти та кумарні водії автотранспорту. А, ну і, пригадую, якось я фотографував ню на чужій дачі, де народ на сусідніх ділянках збирав яблука. (усміхається)
Розмовляла Ляна Мицько
