[ловіть EP] Ad Hoc: хто сказав таку фігню, шо панк-рок помер?!

Sep 12, 2010 13:29

Всіх учасників melodic punk групи AD hoc я виловила в скайпі в переддень релізу в інеті їхнього студійного EP “Не Здавайся”. “Ми зара в турі на Алясці, і в нас інтерв’ю онлайн беруть,” - так хлопці описали ситуацію). Після серії перекидування дурнуватими ссилками і пошлих підколів, наша переписка нарешті дійшла до мінімальної суті. 

Але спочатку - про склад групи. За барабанами прикриває тил Віталік Шег. З басом бачимо майстра бойового гопака Олега Чорнобога. З гітарою і вокалом - голосистий брюнет Саша.
Розмову про музику хлопці почали з розповіді про запис матеріалу, скачати який ви зможете за цими ссилками:

http://www.mediafire.com/?n92z926s3ltn99r
http://www.ex.ua/view_storage/204141043121
http://ifolder.ru/19264338

Разом з тим, AD hoc відповіли на кілька питань. Емоції, енергія і безпосередність в тексті збережені =).


Олег: Ну, ми реально думали-гадали, де писатись. Це був трохи трабл, в основному через фінансові питання.
Саша: Колись з Шегом ми мерзнули зимою по вечорах в гаражі на репетиціях і мріяли, як би то записати альбом! Репетиції, заняття вдома, колишні розчарування з іншими групами - це вплинуло на альбом.. і, звичайно, концерти, підтримка людей, “Левел-ап”.
Олег: Поставили собі мету - після “Левел-апу”, шо от наступним кроком буде випуск іпішки.
Шег: А всьо очєнь просто.) Робим ЕР? - Робим. Матеріал зробили, найшли студію, де писатися… Спочатку планувалося в одному місці, але нам загнули дуже багато каси. Тому вирішили поїхати в Рівне на "Індюк рекордз". Впоралися за три веселі поїздки в Рівне. От пройшло декілька тижнів, матеріал звівся і ми тішимося. Дякуємо “Індюку" за всьо, шо вони для нас зробили! Казанцев, я тебе люблю! (шутка))



ljana: Таки скажіть: чого на обкладинці не сіські? І взагалі, чия це спина?
Шег: Про це ніхто не має знати. Ми самі не знаєм.)) Побачили чувака, коли на озеро їхали. Катався на вєліку. Думаєм, дай-но сфоткаєм.
ljana: А чого він не має здаватися?
Олег: Бо він тікі туда їде, а йому ше назад вертатись потім.
Шег: Тому, шо він в Париж їхав!
Саша: Там за Деревачем гірка велика… Він там здохне.
Шег: А дальше до Парижу дорога пряма.

ljana: Ви вже виконували на концертах матеріал з EP і наскільки записи будуть відрізнятися від того, шо ми вже чули?
Шег: Я б сказав дуже. Принаймні, від того, шо було на “Левел-апі”. Там було і те, чого ми зараз взагалі не граєм і викинули з програми.
Олег: Шкарпетки всякі)))
Шег: Засмерділися вони)))

ljana: Якшо вже згадали про ваші “Шкарпетки”, то ідея і панк-рок - це поєднувані речі?
Шег: Звичайно. До будь-якої музики можна додати ідею. Для когось ідея - в політиці, хтось бачить її в побутових проблемах, хтось - в коханні… Але я над такими питаннями не задумуюся. Якшо пре, то вот не пофіг про шо там співається))
Саша: В панк-році має бути протест. Кожен сприймає це по-своєму: хтось пише про політику, хтось про вбивства тварин, хтось пише про мир.
ljana: а як же шкарпетки? )
Шег: То було саме перше, шо ми з Саньою за пивом придумали! )
Олег: Ну да, їх треба міняти, хоча б ліву на праву.

ljana: Від фанаток відбою нема? ))
Шег: Є відбой! Мені всьо мало)) Блін, пачіму барабанщіків ніхто не замічає?))
Олег: Ми просто інколи вже не витримуєм натиску і робим вихідні собі, то зараз так.
Шег: Дєвкі, я так адінок! Пацелуйте мене хтось!)))
Саша: В нас є фанатки і ви мені не казали?!

ljana: А ви, пацани, спарцмєни?
Саша: Олег бойовим гопаком займається. Наша криша - всім наваляє. Якшо не вийде, то Шег поможе.
Шег: Я вже своє доспартсмєніровал на ровері з поломаним хребтом. Зараз - тіки спартівним курєнієм і літрболом займаюсь)
Саша: Мене в 3 класі в музичну школу віддали… А я хотів бути футболістом.

ljana: AD hoc для мене - це…
Саша: Для мене - невід’ємна частина життя. Дуже велика, я б сказав.
Шег: AD hoc для мене… та вам, жалкім нєнавіснікам емо, не поняти, шо це таке для мене!
Олег: AD hoc для мене - реально круто проведений час, те, чого хотів, коли вперше взяв іструмент. Бо група - це не просто люди, які грають разом, а реально близькі за духом люди, яким можна сказати все.


ljana: Казали в кінці 80их, шо панк-рок помер. Ви як вважаєте?
Саша: Для когось помер. Для мене - ні. Просто говорити, що він помер - це тупо. Треба робити хоча б щось, щоб його відродити.
Шег: Блін, хто сказав таку фігню, шо панк-рок помер? тикніть пальцьом!!! Можливо, він трошки змінився, але ніяк він померти не може.
Олег: Не сказав би. Тоді народ схарила та вся фігня і вони зробили панк, як протест проти політики, проти модних тенденцій, панк став тоді якраз тим, чого бракувало людям. Їм надоїла вся та фігня зверху, а це був свіжий ковток повітря. Зараз все просто змінилось. Він є і буде, можливо, не такий масштабний, але є.
Шег: Ага, і зараз ця штука знову дуже актуальна! В Україні - тим більше.

ljana: Як шодо експериментів в музиці? Не хочете ше якийсь інструмент?
Олег: Зараз вже не хочем, раніше думали про другу гітару.
Саша: Я от думав про акордеон.
Шег: Я хочу тіки, шоб я міг розглядати голі сіськи під сценою)
Олег: Хіба давайте візьмем якусь чувіху, але пофіг на чому грати буде. Ми її підключати не будем. Просто, шоб вона ходила по сцені і гарна була.

ljana: Наразі, який з виступів запам'ятався найбільше?
Шег: “Левел-ап”
Саша: Останній. Але “Левел-ап” - це було яскраво і неочікувано.
Шег: Це було шикарно… Коли ти йдеш на сцену, знаєш, шо тут вже відіграли так нехіло I Gave Back, шо в залі є сєрйозні люди. Потім граєш, і я вже дав дупля, шо ми всьо зіграли, коли зійшов зі сцени… тут куча коментів, типу, "класно, цензура, цензура, цензура"… І я не міг згадати, як я грав))) Чи чув гітари, чи чув вокал… всьо пролетіло)
Олег: Тоді реально була жесть. Ми якраз зійшли, я прохожу біля Кумара, а він так, типу, “блін круто, ріал,” - це було тоді просто ппц, не чекали такого схвалення.
Шег: А останній концерт з американцями - це вже було зовсім по-іншому, ніж на “Левел-апі”… Шкода, що народ дуже погано реагує на перші гурти, і сидить, спить.

ljana: яким хочете бачити вашого слухача?
Шег: 20-25 Ж 90-60-90

ljana: Яким бачите AD hoc за 5 років?
Олег: Хтось бере інтерв’ю в групи, яка взяла 2 місце на “Левел-апі” в 2015 році і вони кажуть відповідь на питання “на кого рівняється” - “на AD hoc”. Ну і на якомусь стадіоні і під нас 30-титисячний сіркплпіт.
Шег: Але то вже за 5 місяців буде, а за 5 років - ващє ужас шо))



отож, ознайомтесь, під яку музику за 5 років ви будете бігати сайклпіти в 30-титисячній толпі: :))
http://vkontakte.ru/club14981254
http://myspace.com/adhocua/

і ше раз ссилки на скачування ЕР “Не Здавайся” від AD hoc

Tracklist:
1. Intro
2. Телебачення
3. Я йду
4. Будь сильнішим
5. Фальшиві друзі

http://www.mediafire.com/?n92z926s3ltn99r
http://www.ex.ua/view_storage/204141043121
http://ifolder.ru/19264338

розмовляла Ляна Мицько

слухабельно, пацани, (анти)естетика, інтерв'ю, панкуха

Previous post Next post
Up