мама
Найбільше в світі я не хочу стати схожою на свою маму. Я не хочу повторювати її помилки. Поки не дуже вдається. Та все ж моя донька відкрита, а не “затуркана”, як була я. Вона може йти по вулиці й розповідати щось голосно, при цьому сміятися чи робити гримаси. Може просто бігати попід ногами. Може вилізти на мене і сильно-пресильно обійняти й цьомкать на всю вулицю)). Мені колись би таке навіть в голову не прийшло.
Вчора почула по ТБ, як жінка мого віку, сама вже будучи мамою, говорила, що її постійне бажання на новий рік і найбільша мрія, щоби їй мама сказала, що її любить. Я здивувалася. Моя мама теж ніколи мені цього не говорила.. І ніколи не скаже, хоча це зовсім не говорить про протилежне. Я навчилася сприймати її такою, як вона є. Це легко в режимі одноразової телефонної розмови в тиждень-два. Важче, коли ближче. Та таке буває рідко - декілька разів на рік. І ледь не щораз такі відвідини закінчуються/ супроводжуються скандалом. Інстинкт самозбереження ще працює.
Вчора почула по ТБ, як жінка мого віку, сама вже будучи мамою, говорила, що її постійне бажання на новий рік і найбільша мрія, щоби їй мама сказала, що її любить. Я здивувалася. Моя мама теж ніколи мені цього не говорила.. І ніколи не скаже, хоча це зовсім не говорить про протилежне. Я навчилася сприймати її такою, як вона є. Це легко в режимі одноразової телефонної розмови в тиждень-два. Важче, коли ближче. Та таке буває рідко - декілька разів на рік. І ледь не щораз такі відвідини закінчуються/ супроводжуються скандалом. Інстинкт самозбереження ще працює.